Головна сторінка

 Вітаю Вас на своєму блозі!

Буду дуже рада, якщо Ви знайдете для себе

 тут корисну інформацію.

Творчих успіхів Вам і натхнення!

Приємних подорожей сторінками блогу!

Графік проведення

ІІ (районного) етапу учнівських олімпіад, конкурсів

(у листопаді-грудні 2018 року)

17.11.2018 – з історії (учні 8-11 кл.) у приміщенні Снігурівської ЗОШ №1,

 ХІХ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика (3-11 кл.)

18.11.2018 – з англійської мови (учні 8-11 кл.) у приміщенні  Снігурівської  ЗОШ № 3

24.11.2018 – з фізики (учні 7-11 кл.) та російської мови і літератури (учні 9-11 кл.) у приміщенні Снігурівської ЗОШ,

ІХ Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської молоді імені Тараса Шевченка (5-11 кл.) 

25.11.2018 – біології (учні 8-11 кл.) у приміщенні  Снігурівської районної гімназії імені Т.Г.Шевченка

01.12.2018 – з української мови і літератури (учні 7-11 кл.) та інформаційних технологій (учні 10-11 кл.) у приміщенні Снігурівської  ЗОШ № 1

02.12.2018 – з математики (учні 6-11 кл.) та німецької мови (учні 8-11 кл.)  у приміщенні Снігурівської  ЗОШ № 3

08.12.2018 – з правознавства (учні 9-11 кл.) у приміщенні Снігурівської  ЗОШ № 1

09.12.2018 – з екології (учні 10-11 кл.) у приміщенні  Снігурівської  районної гімназії імені Т.Г.Шевченка

15.12.2018 – з трудового навчання (учні 9-11 кл.) та географії (учні 8-11 кл.) у приміщенні  Снігурівської ЗОШ № 3

16.12.2018 – з економіки  (учні 10-11 кл.) у  приміщенні  Снігурівської  ЗОШ

22.12.2018 – з астрономії (учні 10-11 кл.) та зарубіжної літератури (учні 9-11 кл.) у приміщенні Снігурівської  районної гімназії імені Т.Г.Шевченка

23.12.2018 – з хімії (учні 7-11 кл.) та інформатики (учні 8-11 кл.) у приміщенні Снігурівської ЗОШ      

               Графік проведення ІІІ (обласного) етапу учнівських олімпіад

-       12.01.2019 – з історії;

-       13.01.2019 – з французької та іспанської мов;

-       19.01.2019 – із географії, математики;

-       20.01.2019 – з англійської мови;

-       26.01.2019 – з української мови і літератури;

-       26–27.01.2019 – із фізики;

-       02.02.2019 – із біології;

-       03.02.2019 – із хімії;

-       02–03.02.2019 – з інформатики;

-       09.02.2019 – із російської мови і літератури, економіки;

-       10.02.2019 – із німецької мови;

-       16.02.2019 – із астрономії, зарубіжної літератури;

-       17.02.2019 – із правознавства;

-       16–17.02.2019 – з інформаційних технологій;

-       23.02.2019 – з екології;

-       23–24.02.2019 – із трудового навчання

Щирі вітання манівцям

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської ради вітає учнів, які успішно склали тестування і стали слухачами наукових відділень Миколаївського територіального відділення Малої академії наук України у 2018 році. Із 8 школярів, які випробовували свої сили на обласному рівні, шестеро (а це 75%) мають можливість на осінній сесії познайомитися зі своїми науковими керівниками і приступити до роботи над обраною темою.

Бажаємо успіхів у навчанні в Миколаївському територіальному відділенні МАН України учням Новопетрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Яриловцю Владиславу (секція «Історія України»), Тарабанову Радіону (секція «Агрономія»), Тимошенко Ользі (секція «Українська мова»), Червонодолинської ЗОШ І-ІІІ ступенів – Ден Юлії (секція «Гідрологія»), Пересуньку Артему (секція «Англійська мова»), Широківської ЗОШ І-ІІІ ступенів – Савченко Валерії (секція «Світова література»).

Особлива подяка педагогам, які підготували учнів до вступу та будуть супроводжувати навчання в Малій академії наук, Лубовій Н.В., Лопатіну В.В., Коваленко В.В., Пацкань М.О., Пересунько О.Ф., Рощенко Т.Я.

Маємо надію, що в такому ж складі старшокласники і завершать навчання та успішно захистять свої наукові роботи. Натхнення! Успіхів!

Яка подальша доля НВК?

У законі “Про освіту” не вживається термін “навчально-виховний комплекс”, але натомість закон (частина 4 статті 22) дозволяє закладу освіти здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях та за різними видами освіти, утворюючи для цього окремі структурні підрозділи.

Отже, гімназія (заклад загальної середньої освіти ІІ ступеня) може мати в своєму складі структурний підрозділ – початкову школу, а ліцей (заклад загальної середньої освіти ІІІ ступеня) може мати у своєму складі такі структурні підрозділи як гімназія та початкова школа.

Школам, які до ухвалення нового закону “Про освіту” діяли як НВК, потрібно змінити тип закладу на один із зазначених вище.

Крім того, дитячі садочки також можуть бути структурним підрозділом закладу загальної середньої освіти.

Також стаття 22 закону передбачає, що “Заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи”.

Колего, навчальний рік підходить до кінця і Ви відчуваєте втому, дратівливість або закреслюєте дні в календарику до відпустки? Це може бути першими ознаками професійного вигорання.

Небезпека емоційного вигорання обходить як педагога-новачка, так і вчителя із десятирічним стажем.

Аби уникнути психологічного виснаження, передусім дізнайтеся про:

ознаки професійного вигорання симптоми стресу ризики на різних етапах кар’єри вчителя тренування стресостійкості психологічний супровід молодого педагога.

Діяти у складних ситуаціях можуть допомогти такі статті: Булінг у школі: в небезпеці педагог Сприяємо психологічній компетентності вчителя Як під час атестації педагогічних працівників сприяти об’єктивності оцінювання Вихователь — актор: що об’єднує професії.

Роз’яснення

Щодо скороченої тривалості уроку

 для учнів початкової школи

Міністерство освіти і науки розіслало обласним і департаменту освіти Київської міської державної адміністрації лист-роз’яснення “Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи”.

Зокрема, в ньому є пояснення щодо частини 5 статті 16 закону “Про загальну середню освіту”, що тривалість уроків становить 35 хвилин у перших класах і 40 хвилин у 2-4 класах, і різниця в часі навчальних годин 1-4 класів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.

У МОН пояснюють, що якщо в школі є один дзвінок для всіх учнів і, відповідно, молодші школярі мають більші перерви і закінчують навчання в той самий час, що й старші, – вчителю початкових класів не потрібно проводити додаткові заняття чи інші активності.

Адже згідно з пунктом 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН від 15.04.1993 № 102), педгагогічні працівники отримують зарплатню за астрономічні години (60 хвилин). А перерви між уроками вважаються робочим часом.

Якщо вчитель проводить час з дітьми під час перерви і його робочий час триває стільки ж, скільки робочий час вчителя старшої школи (тобто уроки закінчуються одночасно), то він не повинен компенсовувати різницю в робочому часі.

Пояснення від “Нової української школи” на прикладі:

Заняття в школі в усіх розпочинаються о 8:30. Перший дзвінок з уроку звучить о 9:15, у той час як урок у першому класі закінчився о 9:05. Перерва в старших учнів триває 10 хвилин, а в молодших 20 хвилин (до 9:25). Отже, другий урок починається в усіх в однаковий час і так далі.

У випадку, якщо дзвінки в початковій і старшій школі не синхронізовані, вчителю доведеться добирати недопрацьовані години. Адже в такому випадку його уроки закінчуватимуться раніше.

“Для збереження сумарного навантаження в астрономічних годинах учнів (навчального) та вчителів (педагогічного) при зменшенні тривалості уроків допускається збільшення кількості занять або навчальних днів. Збільшення кількості уроків у зв’язку із скороченням їх тривалості не повинно призводити до зміни педагогічного навантаження вчителів, установленого під час тарифікації.

Зменшення тривалості уроків без збереження сумарного навчального навантаження учнів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять і консультацій. Облік таких занять ведеться в класному журналі на спеціальній сторінці, де фіксується дата, тривалість, тема додаткового заняття або консультації, ставиться підпис учителя”, – йдеться в листі-роз’ясненні.

У зв’язку з цим, у МОН рекомендують школам збільшити тривалість перерв для початкових класів і не проводити компенсацію навчального часу.

Районні педагогічні читання

Відповідно до плану роботи Снігурівського РМК 28 березня 2018 року в актовій залі міської школи № 4 проведено районні педагогічні читання «Дитиноцентризм – провідна ідея Нової української школи», учасниками яких стали більше 120 освітян району.

         Із вступним словом до присутніх звернулася завідувач Снігурівського РМК Богданова Г.О., яка зазначила, що школа майбутнього буде орієнтована на дитину. Дитиноцентризм як особистісно орієнтована модель навчання та виховання є надзвичайно актуальною для сьогодення. Пріоритетом діяльності освітян має бути не отримання учнями академічних знань, а надбання життєво необхідних компетентностей: від комунікативних до творчо-діяльнісних.

         Питання «Розвиток ідей дитиноцентризму у педагогічній теорії і практиці» висвітлила директор Промінського НВК Башинська О.І., виступ якої супроводжувався цікавим демонстраційним матеріалом.

         Практичний психолог Баратівської школи Міщанин Н.О. зорієнтувала увагу присутніх на  дитиноцентризм як особистісно орієнтовану модель навчання і виховання учнів.

         Мороз Л.Ф., методист Снігурівського ЗДО №4, у своєму виступі наголосила, що дитиноцентризм є основною стратегією дошкільної освіти, засвідчивши це презентаційними матеріалами.

         Про ідеї дитиноцентризму у сучасній початковій школі доповіла вчитель початкових класів Кобзарцівської ЗОШ Луканюк О.І., яка зазначила, що актуальним для учнів 1-4 класів є інтегроване навчання.

         Досвідом впровадження інтегровано-особистісної технології у практику роботи педагога поділилася вчитель хімії та інформатики Снігурівської районної гімназії імені Т.Г.Шевченка Ткаченко О.М. Виступаюча ефективно використала інтерактивні вправи із залученням учасників педагогічних читань.

         Заступник директора з виховної роботи Снігурівської ЗОШ №1 Титаренко О.А. зупинилася на значенні дитиноцентризму як вагомого чинника формування цінностей особистості. Олена Анатоліївна представила багатий фотоматеріал, що свідчить про різнопланову виховну роботу колективу закладу.

         Цікавим був виступ керівника гуртка «Вокальний спів» БТДЮ Ясонової Т.В., яка висвітлила значення компетентнісного розвитку та реалізації особистості засобами позашкільної освіти. Свідченням якісної роботи Тетяни Владиславівни став виступ її вихованки Кореновської Ксенії.

         Учасники педагогічних читань пересвідчилися, що навчання і виховання повинні бути максимально наближеними до здібностей і особливостей конкретної дитини: саме в цьому і полягає головна думка концепції дитиноцентризму.

Заключним акордом зібрання прозвучав музичний дарунок – пісня «Я бажаю вам добра» у виконанні Тетяни Ясонової.

13 березня, набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я, який скасовує низку форм первинної облікової документації, зокрема медичну карту дитини для вступу до школи та дитячого садка.

Медики України щороку заповнювали до мільйона медичних карток дитини (026/о), які вимагали для прийому в дитячий садок та школу. Цей документ на 8 сторінках А4 заповнювався від руки та зберігався в школах та дитячих садках, – повідомляє МОЗ на сторінці у Facebook.

Зберігання персональних медичних даних в навчальних закладах протирічить законодавству, оскільки вони не мають ліцензії на медичну практику. Усі дані про дитину мають зберігатися у лікаря, якого обрали її батьки, підписавши відповідну декларацію.

З 13 березня для вступу до школи або в дитячий садок медична карта дитини є непотрібною. Її форма є недійсною, від батьків не мають права її вимагати.

Раніше Міносвіти запропонувало новий механізм прийому дітей до першого класу.

У Міносвіти прокоментували зміни у правилах.

Колегія Міністерства освіти і науки України затвердила типові освітні програми для початкової школи, за якими навчатимуться учні 1-2 класів. Вони стануть базою для розробки підручників, за якими вчитимуться учні початкової школи.

“Загалом Міносвіти було розглянуто 2 типові освітні програми. Під час громадського обговорення цих програм до МОН надійшло близько 400 пропозицій від педагогів, науковців, батьків та громадських активістів. Їхні зауваження були ретельно опрацьовані та, за можливості, враховані”, - зазначив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей.

Отже, освітянам пропонуються 2 типові освітні програми, кожна з яких розроблена відповідно до нового Закону України “Про освіту” та Державного стандарту початкової освіти. Педагогічна рада закладу самостійно обирає, за якою програмою буде проводити навчання, а керівник затверджує схвалену педрадою програму. Крім того, освітні програми, що будуть розроблятися на основі типових, не потребуватимуть окремого затвердження Міністерством чи центральним органом забезпечення якості освіти. Це дозволить школам самостійно визначати хід навчального процесу, орієнтуючись на формування ключових та предметних компетентностей учнів після закінчення навчального року.

Керівниками робочих груп, які працювали над розробками програм, стали академік НАПН Олександра Савченко та директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Роман Шиян.

“Розроблені програми мають однаково визначені змістові лінії, бо створювались відповідно до проекту Держстандарту. Різниця між ними полягає у рівні інтеграції освітніх галузей до навчальних предметів. Ще однією відмінністю програм є очікувані результати навчання. За однією програмою їх визначають з розбивкою на 1-й та 2-й клас, за іншою - в кінці циклу (після 2-го класу)” - зазначила Олександра Савченко.

До змісту програм входить пояснювальна записка, типовий навчальний план та перелік освітніх галузей. Також програмами визначені вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, загальний обсяг навчального навантаження; коротко вказано відповідний зміст навчальних предметів чи інтегрованого курсу.

Наразі МОН готує наказ про затвердження типових освітніх програм, після чого вони будуть оприлюднені на сайті Міністерства.

Нагадуємо, що 21 лютого 2018 року Уряд затвердив Держстандарт початкової освіти, за яким навчатимуть першокласників з 1 вересня 2018 року. Документ визначає зміст освіти в початковій школі, а також обов'язкові результати навчання учнів.

Кабінет міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, за яким учитимуться перші класи Нової української школи в наступному навчальному році.

Відповідне рішення ухвалили за засіданні Кабміну 21 лютого.

Основна відмінність нового Стандарту – орієнтованість на здобуття учнями компетентностей, а не лише знань.

“Цей Стандарт опрацьовували впродовж 2-х років. Ми враховували найцікавіший і найуспішніший досвід 7-и країн, залучили міжнародну експертизу. Ми також враховували найкращі українькі традиції, зокрема, які пов’язані зі світосприйняттям. методиками навчання, активного пізнання. Наприклад, закладені ідеї Василя Сухомлинського.

Тобто ми можемо сказати, що цей Стандарт є українським продуктом, який базований на найкращому зарубіжному та національному досвіді“, – зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на засіданні уряду.

За цим Стандартом у 2018/2019 навчальному році розпочнуть навчання всі перші класи.

Тепер МОН має затвердити Типові начальні програми, які запропонують до використання школам. Вже відбулося громадське обговорення цих програм, тож найближчим часом їх мають затвердити із врахуванням пропозицій, отриманих під час обговорень.

Передбачається, що школи зможуть використовувати типові навчальні програми, розробляти свої на основі типових, затверджуючи їх на педрадах, або ж користуватися нетиповими навчальними програмами (написаними суто на основі Стандарту), які запропонують певні авторські колективи або ж розробити власні. Ці програми потребуватимуть окремого затвердження, процедура для чого зараз виробляється.

Більше про новий Стандарт початкової освіти читайте в  статті “Уряд затвердив новий Стандарт початкової освіти: Що це означає”.

Чим особливий цей Стандарт

Головна ідея Нової української школи і нового Стандарту зокрема – навчання, побудоване на компетентностях. Закон “Про освіту” дає таке визначення компетентності: “динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність”. Простими словами це – здатність використовувати знання і навички у своєму житті.

У цьому Стандарті передбачені ті ж самі компетентності, що й у законі:

·        вільне володіння державною мовою;

·        здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

·        математична компетентність;

·        компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·        інноваційність;

·        екологічна компетентність;

·        інформаційно-комунікаційна компетентність;

·        навчання впродовж життя;

·        громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·        культурна компетентність;

·        підприємливість та фінансова грамотність.

Проте за словами Романа Шияна, у ньому показано, “як ці ключові компетентності можуть бути реалізовані на рівні початкової школи”.

Наприклад, про підприємливість і фінансову грамотність у Стандарті написано таке: “У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення”.

Як читати новий Стандарт

Стандарт поділено на 9 освітніх галузей: Мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта), Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна.

У тексті зазначається: “Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей”. За словами Романа Шияна, це одна із найважливіших тез, що є в Стандарті, адже дозволяє розвивати одну й ту ж компетентність наскрізно через усі освітні галузі.

Для кожної освітньої галузі визначено мету, загальні результати галузі (у попередній версії, станом на серпень 2017 року, це називалося загальними цілями) і обов’язкові результати здобувачів початкової освіти (називалося загальними очікуваними результатами). Конкретні очікувальні результати (тепер очікувані результати навчання), що були представлені в минулій версії тексту, зі Стандарту вилучили та опустили їх на рівень Типових освітніх програм.

Мета – це загальний напрям розвитку, за яким має рухатись учень. Наприклад, мета для іншомовної освіти звучить так: “формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей й задоволення різних життєвих потреб здобувача”.

Загальні результати – підпорядковані меті недеталізовані результати, яких має досягти учень у певний період навчання.

Ось такими вони є для іншомовної освіти:

1) взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

2) аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;

3) висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

4) досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Кожен з цих загальних результатів можна розкласти на підрезультати – і це будуть обов’язкові результати навчання. У Стандарті пропонується навчання за циклами (1-2 і 3-4 класи), а отже і формування обов’язкових результатів теж відбувається за циклами.

Наприклад, для першого загального результату на кінцець першого циклу (2 клас) вони такі:

1. Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує.

2. Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно.

3. Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.

4. Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; з допомогою вчителя/вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.

5. Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.

6. Висловлює власні погляди на предмет обговорення; намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших; правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні.

7. Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіапродукти.

8. Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується.

Передбачається, що вчитель, плануючи урок, підбиратиме навчальну діяльність таким чином, аби вона допомагала досягати один або одразу кілька обов’язкових результатів. Усі ж результати всіх освітніх галузей формуватимуть 11 ключових компетентностей.

Що ще важливо знати про Стандарт

У цьому документі міститься Базовий навчальний план – тобто кількість годин, відведена на вивчення тої чи іншої освітньої галузі в кожному класі початкової школи. У Стандарті є чотири Базових навчальних плани – для шкіл з українською мовою викладання, шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини і відповідні навчальні плани для спеціальних закладів освіти чи груп.

У випадку другого – на 70 годин збільшено кількість годин мовно-літературної галузі, аби учні мали можливість вивчати свою рідну мову. Це частково зроблено за рахунок Природничої, Соціальної і здоров’язбережувальної, Громадянської та історичної і Технологічної освітніх галузей, оскільки граничне навантаження на учнів не має перевищити 20 годин на тиждень і 700 на рік.

Якщо в минулій версії Стандарту запроваджувалася інтеграція предметів, то в цій версії цієї однозначності немає. Повна або часткова нтеграція різних навчальних галузей виділена лише як бажана можливість. Варіанти ж інтеграції винесено на рівень освітніх програм.

Також у Стандарт закладено новий принцип оцінювання. У документі зазначено: “особливості здобувача/здобувачки можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”. Цією фразою підсилюється поняття “індивідуальна освітня траєкторія”, введене законом “Про освіту”.

Зокрема, у Стандарті зазначено, що обов’язкові резульатати навчання і компетентності мають використовуватись для:

·        організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;

·        обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;

·        підсумкового, поточного, зокрема й формувального, оцінювання;

·        підсумкового та поточного оцінювання.

Формувальне оцінювання – це “відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та хід набуття нею навчального досвіду і зазначених компетентностей”. Тобто оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу (тобто точкою видліку мають бути саме результати кожної окремої дитини).

У 1-2 класах передбачаєтсья виключно такий вид оцінювання, а в 3-4 класах до нього додається підсумкове і поточне.

У минулій версії Стандарту в загальній частині описувались принципи, на яких базується початкова освіта: цінність дитинства, радість від пізнання нового, принципи здоров’я та безпеки. За словами Романа Шияна, ці принципи вилучили, оскільки деякі співатори Стандарту вирішили, що ними буде неможливо користуватися і їх потрібно додатково інструменталізовувати. Тим не менше, ці принципи “зашиті” в тілі документу – наприклад, в обов’язкових результатах навчання.

Окрім того, Роман Шиян зазначає: “Ми намагалися побудувати Стандарт так, щоб усе починалося від зацікавленості дитини. Щоб вона починала досліджувати те, що її зацікавило, щоб брала в руки книжку, яка її зацікавила, і від того розбудовувати культуру дослідження чи читання”.

Наказ МОН України № 1/9-66 від 31 січня 2018 року

Про організоване завершення 2017/2018 н. р. та особливості

проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти

Шановні колеги!

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлює заклад загальної середньої освіти.

Державна підсумкова атестація (далі - ДПА) в 2017/2018 навчальному році у закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до частини 8 статті 12 Закону України «Про освіту»,Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015, року за № 157/26602, та підпунктів 1, 3, 4, 5 пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 31 липня 2017 р. № 1103 «Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2017 року за № 1014/30882, із змінами.

ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється у формі зовнішнього незалежного оцінювання з 22 травня до 14 липня (основна і додаткова сесії) 2018 року.

Зважаючи на зазначене, заклади загальної середньої освіти самостійно визначають строки проведення державної підсумкової атестації учнів 4-их і 9-х класів, свята «Останній дзвоник» та випускних вечорів.

ДПА здобувачів початкової освіти здійснюється з метою внутрішнього моніторингу якості освіти у формі підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови та читання) і математики. Для проведення ДПА в закладі освіти використовуються єдині завдання, які укладають вчителі закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань і затверджує керівник закладу освіти.

ДПА з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків (одного із батьків) або їх законних представників.

У закладах загальної середньої освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з третього предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення ДПА з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника закладу освіти.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких учень (вихованець) проходив атестацію; оцінки за ДПА виставляються в Класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна" та у табелі навчальних досягнень.

1.Збірники завдань для ДПА у 4 класі      

2.Зразки учнівських творів для ДПА     

5 навичок, які знадобляться кожному вчителю в майбутньому

Стрімкий технологічний прогрес є визначальною рисою сьогодення. Молоде покоління працюватиме в умовах такого ринку праці, з яким старші покоління вже абсолютно не знайомі. Підготовка дітей вимагатиме від вчителів поєднання навичок, які традиційно вважалися рисами хорошого педагога, з новими, необхідними для того, щоб сприяти покращенню життя учнів у ХХІ столітті. Розповідаємо про 5 навичок, які знадобляться кожному вчителю в майбутньому.

Оригінал статті можна переглянути за посиланням. Переклад цього допису публікується за згодою Global Education & Skills Forum.

Глибоке знання предмета

Найкращі вчителі завжди мали не тільки високу зацікавленість, а й глибоке знання предмета, який вони викладають. Ця риса стає дедалі нагальнішою в часи, коли в класах є комп’ютери і пошукові системи. Адже вчителі повинні допомагати учням зрозуміти і проаналізувати інформацію, яку вони звідти беруть.

Але вчитель — це не просто людина, яка може переказати факти і правила.

Це має бути той, хто знає свій предмет достатньо добре і розуміє, що саме учні можуть вивчити самостійно, а для чого їм необхідна допомога для глибшого розуміння суті предмета.

Обов’язковим завданням для вчителя майбутнього буде навчити учнів саморозвиватися — досліджувати факти і вчитися їх використовувати.

Це на все життя сформує в дітей навички правильного засвоєння інформації, яких вони потребуватимуть під час працевлаштування.

Вміння бути посередником

Роль вчителя як фасилітатора визначена в освітніх системах багатьох розвинених країн.

Сприяння навчальному процесу є важливим не лише для того, щоб заохотити молодь до освіти, а й для розвитку навичок, які зроблять учнів успішними працівниками в майбутньому. Національна освітня асоціація США зазначає, що за останні 20 років вимоги до кваліфікації працівників кардинально змінилися. Спостерігаємо різкий спад попиту на рутинну автоматичну працю.

Окрім класичних і досі важливих трьох «китів» обов’язкової освіти (читання, письмо, арифметика), школи повинні давати дітям ще й чотири «стовпи»: критичне мислення, комунікативні навики, здатність до співпраці та креативність.

Необхідність цих навичок, цілком імовірно, зростатиме в міру того, як рутинна праця поступово замінюється автоматизацією завдяки технологіям.

Цим навичкам не завжди можна легко навчити. Однак учителі, які використовують такі методики, як, наприклад, групові проекти, можуть зробити значний внесок у вирішення глобальних світових проблем.

Розвинені суспільні навички

У ХХІ столітті бути успішним означає вдосконалювати навички роботи з людьми, такі як комунікація і співпраця. Ці навички комп’ютер повністю відтворити не може, отже, виходить, що вчителі в майбутньому мають бути експертами в сприянні соціальній складовій навчального процесу.

Суспільні навички вже стали характеристиками, яких вимагає більшість працедавців.

Дослідження, проведене Національною асоціацією коледжів та працедавців США у 2015 році, показало, що замість вимог, пов’язаних з рівнем знань, три найпоширеніші навики, необхідні під час прийняття на роботу, це:

- здатність працювати в команді;

- здатність приймати рішення та вирішувати проблеми;

- здатність ефективно спілкуватися з іншими співробітниками та з людьми,

що не належать до персоналу організації.

Зовнішній фокус

Щоб розвинути бажані риси і навички, вчителям необхідно буде зробити акцент на навчанні поза межами класної кімнати.

Ключової ідеєю тут є застосування вивченого матеріалу в реальних життєвих ситуаціях, щоб учні могли зрозуміти, що саме відбувається на робочому місці, адже це часто виходить за рамки того, що вони знають про це з навчання.

Наприклад, вчителька з Індії Кіран Бір Сеті,одна з 10 фіналістів Global Teacher Prize 2015, винайшла новий спосіб викладання, який допомагає її учням вивчати світ креативно.

Вона розробила підхід з використанням методики дизайн-мислення, який змушує учнів сприймати інформацію на рівні відчуттів, а не когнітивних здібностей. І дає змогу перевірити набуті знання в контексті реального світу.

Дев’ятикласники, яких навчає Кіран, отримують знання про необхідність фільтрування води, перевіряючи її якість у бідних кварталах. Потім за допомогою цих знань вони будують фільтри для жителів цих районів.

Навчання поза межами школи може цілком трансформувати те, як мають проходити заняття.

У концепції flipped classroom сам процес навчання відбувається поза навчальним закладом, а домашні завдання — навпаки, у класі.

Згідно з цією моделлю, інструкції для учнів надаються у відеоматеріалі, який необхідно проглянути перед уроком, що звільняє час для аналізу в класі.

Аналіз даних

Технології вже допомагають багатьом бізнес-діячам перевіряти та поліпшувати ефективність своєї діяльності, надаючи кращі та більш розгорнуті дані. Важливість цього процесу в освіті теж зростає. Одне з досліджень виявило, що глобальні витрати на використання технологій в освіті до 2019 року перевищать $19 млрд.

Так само, як і бізнесменам, вчителям необхідно буде проводити аналіз даних, щоб помітити, із чим в учнів виникають труднощі, і допомогти їм втілити свій потенціал.

У міру того, як дедалі більша частка навчання (від написання творів до проходження тестів) переходитиме в цифровий формат, вчителі стикатимуться з колосальною кількістю показників успішності учнів. І ці дані лише зростатимуть.

Тож вчителям доведеться пристосуватися до використання інструментів аналізу такої кількості інформації.

Школи самостійно визначатимуть дати випускних вечорів та останніх дзвоників учнів молодших та середніх класів.

Про це йдеться у листі Міністерства освіти і науки України "Про організоване завершення 2017/2018 н.р. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти", передає УНН.

"Заклади загальної середньої освіти самостійно визначають строки проведення державної підсумкової атестації учнів 4-их і 9-х класів, свята "Останній дзвоник" та випускних вечорів", - йдеться у листі.

 В Україні стартує реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, яка триватиме до 19 березня.

Інформація про онлайн-курс

 для вчителів початкової школи

Дистанційний курс ознайомить вчителів з новим Державним стандартом початкової освіти та методиками компетентністного навчання. Це один із обов'язкових етапів підвищення кваліфікації педагогів, які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року та 2019 року (Наказ МОНУ від 15.01.2018 р. № 34 та №36)

Лист-роз’яснення про онлайн-курс для вчителів початкової школи
Додаток 1; Додаток 2; Додаток 3; Додаток 4; Додаток 5; Додаток 6;Додаток 7; Додаток 8

Курс складається з 6 модулів. Серед тем – Державний стандарт початкової освіти, методики компетентнісного навчання, інклюзивна освіта. Окремий блок присвячений нейропсихології: науці, що дозволяє вчителю зрозуміти особливості функціонування мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні та виправити їх.

          Під час навчання передбачається виконання різноманітних теоретичних і практичних завдань, результати яких впливають на отримання електронного сертифікату. У разі успішного проходження курсу, його наявність буде обов’язковою для тих, хто набирає 1 клас, і він зараховуватиметься як підвищення кваліфікації.

Доступ до курсу

•  матеріали відкриті 24/7

Дата початку навчання

•  1 лютого 2018

Сертифікат

•  Видається безкоштовно

РЕЄСТРАЦІЯПРОГРАМА КУРСУ

• Модуль 1. Загальний огляд
• Модуль 2. Організація класу
• Модуль 3. Інтегроване навчання
• Модуль 4. Методики викладання у 1 класі
• Модуль 5. Нейропсихологія
• Модуль 6. Інклюзивна освіта

                      ЩО НА ВАС ЧЕКАЄ?

           Навчальні відеоматеріали

·        У кожній лекції на вас чекають навчальні відеоматеріали з різноманітними методиками компетентністного навчання та практичними вправами.

·        Комплекс супроводжуючих матеріалів та інструментів

·        Для ефективного навчання розроблено інтерактивний посібник-глосарій EdEra Books,  який буде корисним вчителям задля швидкого доступу до важливої методичної інформації. Також у курсі присутні додаткові методичні матеріали з можливістю друку, теоретичні й практичні завдання, форум для обговорень проблемних питань.

НА МИКОЛАЇВЩИНІ 2018-Й ОГОЛОСИЛИ РОКОМ ОСВІТИ: БУДЕ ВИДІЛЕНО БІЛЬШЕ КОШТІВ НА ДИТСАДКИ, МОБІЛЬНІ МЕБЛІ, ОПОРНІ ШКОЛИ ТА ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

У Миколаївській області оголосили 2018-й роком освіти та інклюзивного навчання. Відповідне рішення було прийняте на засіданні колегії ОДА, присвяченій розвитку освітньої галузі в регіоні.

Зокрема, керівникам районів, міст та ОТГ області доручили переглянути бюджети, направивши більше коштів на пріоритетні напрями в сфері освіти. Це насамперед стосується зменшення черги до дитсадків, адже зараз своїх місць очікують близько 2 тис дітей, та створення опорних шкіл. Торік в області 5 закладів отримали статус опорних, а цього року передбачається надання такого статусу ще 19. Для організації підвезення до них необхідно придбати 15 шкільних автобусів.

Також перерозподіл коштів потрібен для придбання мобільних меблів та засобів навчання для шкіл.

Окреме завдання для управлінців на місцях - створення  умов для вільного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами. Крім цього у сфері інклюзивної освіти зосередять увагу на створенні інклюзивно-ресурсного центру для дітей від 2 до 18 років. Його фахівці проводитимуть комплексну оцінку для визначення особливих освітніх потреб дитини, а також надаватимуть рекомендації вчителям та батькам.

Нагадуємо, що у бюджеті 2018 року закладено більше 1млрд грн на продовження урядових програм з підтримки освітньої інфраструктури – на автобуси, природничі кабінети та інклюзивну освіту

Довідково: Освітня мережа закладів освіти Миколаївської області складається із 566 закладів дошкільної освіти, 524 загальної середньої, 40 позашкільної, 31 професійної (професійно-технічної) та 39 вищої освіти. В області функціонують 7 опорних шкіл, у складі яких діє 21 філія. Для підвезення дітей використовуються 19 автобусів.

1 ЛЮТОГО СТАРТУЄ МАСШТАБНА ПЕРЕПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ, які З 1 ВЕРЕСНЯ НАВЧАТИМУТЬ БЛИЗЬКО 400ТИС ПЕРШАЧКІВ, - ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ

1 лютого на онлайн платформі EdEra стартує навчання на обов’язковому «Онлайн-курсі для вчителів початкової школи», які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року. Для проходження зареєструвалися понад 50тис користувачів (51тис 388 користувачів станом на 3-ю годину ночі 30.01.2018). Про це повідомила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час презентації відповідного курсу 30 січня 2018 року в Києві.

Курс створено спільно Міністерством освіти і науки України та студією онлайн-освіти EdEra за участі громадської спілки "Освіторія".

«У реформі Нової української школи багато рішень народжуються вперше та вперше застосовуються в нашій системі освіти. Використання сучасних технологій – дистанційного курсу – одне з таких рішень. Воно формувалося з урахуванням величини завдання – перепідготувати 22тис. вчителів початкової школи, які повинні пройти підвищення кваліфікації в обмежені терміни часу. Забрати таку кількість людей з роботи, забрати їх з класів і відправити на тривалі курси підвищення кваліфікації фізично неможливо. Тому було вирішено використовувати формат змішаного навчання. Тобто навчальних 60 годин вчитель має пройти в межах дистанційного курсу, а ще 60 годин будуть спрямовані на очне навчання», – розповіла Лілія Гриневич.

Вона також зазначила, що Нова українська школа передбачає три основні компоненти – це новий зміст освіти, нові методики навчання та нове освітнє середовище. «І один із найсуттєвіших викликів – дати вчителям нові знання», – додала Міністр.

У межах підвищення кваліфікації педагоги мають отримати:

·                                 Вичерпну інформацію про суть реформи

·                                 Знання та навички використання сучасних методик навчання

·                                 Вміння навчати через інтегроване навчання

·                                 Сучасні підходи до управління класом

«Курс дає можливість ознайомитися з новим Державним стандартом початкової освіти, отримати практичні навички управління класом, навчитися методикам компетентнісного та інтегрованого навчання, ознайомитися з іншими сучасними методиками викладання в 1-му класі. Важливою частиною курсу є розділи, присвячені інклюзивній освіті та основам нейропсихології – науці, що дозволяє зрозуміти особливості функціонування мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні й усунути їх», – відзначила Лілія Гриневич.

Засновник студії онлайн-освіти EdЕra Ілля Філіпов під час виступу підкреслив, що цей курс є безкоштовним. Він також доступний онлайн для всіх зареєстрованих користувачів 24 години на добу та 7 днів на тиждень.

«Ми відкрили реєстрацію раніше – 4 січня – тобто практично за місяць до старту навчання і переконалися, що це було правильне рішення. Поки відбувалася активна фаза реєстрації на курс, ми – онлайн-студія EdEra – пережили дуже складні тижні. Ми зрозуміли, що цей курс не тільки його змістом, методиками, проектно-орієнтованою складовою є дуже важливим, а тим, як він відбувається. За нашими приблизними підрахунками, для проходження курсу було зареєстровано близько 5тис нових електронних пошт. І зараз усі ці вчителі вже працюють онлайн в інтерфейсі. Тобт, якщо ми говоримо про навички 21 століття, то вже ці користувачі пройшли справжню школу «Learning-by-doing», – розповів Ілля Філіпов.

На заході також було презентовано календар підвищення кваліфікації для вчителів початкової школи. Так:

·                                 1 лютого 2018 року – старт дистанційного курсу, який вчителі мають пройти орієнтовно до кінця травня

·                                 15 лютого – 6 березня 2018 року – проведення настановчих очних сесій

·                                 Березень-квітень 2018 року – проведення другої очної сесії

·                                 Травень-червень 2018 року – проведення третьої очної сесії.

«Я цим курсом пишаюся з трьох причин. Перше, бо один з принципів, на якому побудований курс, – це «практики для практиків». На 80% курс складається з реальних, дієвих практичних методик і інструментів, якими може скористатися вчитель. Друга причина – якість підготовки курсу. Він справді цікавий. Для того, аби наші діти навчалися цікаво, учителі самі повинні вчитися цікаво. І цифра в 51тис зареєстрованих говорить сама за себе. І ще один з приводів пишатися є те, що методики, застосовані в курсі, -це не щось винайдене сьогодні. Це речі, які реально працюють у межах освітніх систем провідних країн світу», –  поділилася враженнями голова громадської спілки «Освіторія» Зоя Литвин.

Онлайн-курс відкритий для всіх охочих. Тобто кожен вчитель, який має бажання опанувати методики компетентнісного навчання, або, наприклад, батьки школярів, можуть пройти навчання. У разі успішного закінчення курсу вони отримають електронний сертифікат. Успішність оцінюватиметься за виконання теоретичних і практичних завдань, що отримуватиме слухач під час навчання. Наявність сертифікату обов’язкова для вчителів, які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року. Він зараховуватиметься як підвищення кваліфікації.

Курс складається із 6 модулів (зареєструватись можна за посиланням: https://ed-era.com/nus). Також розроблено інтерактивний посібник-глосарій EdEra Books із короткими теоретичними відео та навчальними текстами з онлайн-курсу. Так вчителі матимуть швидкий доступ до важливої методичної інформації.

Навчання вчителів, 

які навчатимуть 1 клас із вересня 2018 року

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 29.12.2017 № 1/9-717 повідомляємо, що на сайті студії онлайн-освіти ЕдЕга із 03 січня 2018 року відкрито реєстрацію на безкоштовний «Онлайн-курс для вчителів початкової школи».

Цей онлайн-курс є обов’язковим етапом підвищення кваліфікації педагогів, які навчатимуть 1 клас із вересня 2018 року. Він дозволить ознайомитися з новим Державним стандартом початкової освіти, отримати практичні навички управління класом, навчитися методикам компетентнісного та інтегрованого навчання. Важливою частиною курсу є розділи, присвячені основам нейропсихології (науці, що дозволяє зрозуміти особливості функціонування мозку, зокрема дитини, виявити причини труднощів у навчанні й виправити їх) та інклюзивній освіті.

Онлайн-курс буде відкритий для перегляду й проходження відразу після затвердження Державного стандарту початкової освіти. Про порядок і дату початку навчання буде повідомлено додатково.

Вітаємо з перемогою

 учасників обласної олімпіади з математики

27 лютого 2018 року відбувся ІІІ (обласний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики. У заході взяли участь 78 осіб. Відрадно, що учні нашого району посіли треті місця.

Вітаємо учня 7 класу Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ст.№ 4 Марсуханова Віталія, ученицю 8 класу Центральної ЗОШ І-ІІІ ст. Устичук Марію, учня 9 класу Промінського НВК Стеця Артема з перемогою!

     Висловлюємо подяку вчителям  Марквас С.О., Труш Г.А., Башинській О.І за якісну підготовку учнів до обласної олімпіади з математики і бажаємо творчих досягнень. 

Обговорюємо

орієнтований перелік засобів навчання у початковій школі

         На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня» та відповідно до листа Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України від 10.01.2018 р. № 221/10-56 учителі початкових класів Снігурівщини долучилися до обговорення орієнтованого переліку засобів навчання у початковій школі.

         Цей перелік містить мовний, логіко-математичний, природничо-науковий, художньо-мистецький складники, технічне і додаткове обладнання відповідно до ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи та Державним стандартом початкової загальної середньої освіти.

         Обговорення проводиться з метою визначення якісного матеріально-технічного забезпечення початкової школи для прийняття першокласників з 1 вересня 2018 року.

Результати обговорення надіслано у Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти для узагальнення.

Січневі засідання

вчителів початкових класів та вчителів математики

На початку календарного року вчителі математики та початкових класів традиційно збираються на січневі засідання районних методичних об’єднань, щоб вирішити нагальні проблеми, поділитися досвідом і запозичити краще у колег.

У світлі підготовки до початку реформи десятиріччя та впровадження новацій у галузі освіти принцип «освіта протягом усього життя» набуває з кожним роком усе більшого практичного звучання. Закон України «Про освіту» й Концепція «Нова українська школа» націлюють освітян бути агентами змін.

      З метою організаційної роботи щодо стимулювання педагогічних працівників до професійного вдосконалення 4 січня 2018 року на базі Снігурівської ЗОШ № 2 зустрічалися 131 вчитель початкових класів, а в стінах Снігурівської ЗОШ № 4 провели свою зустріч за круглим столом 54 вчителя математики.

   Педагоги школи І ступеня працювали над визначенням шляхів запровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти, підготовкою до початку реформи десятиріччя.

Учителі-тренери Лопатньова Т.Л., Геряк Л.В., Лавро О.І., Ряшко Н.В., Кісельова Г.В. та Сидорова Н.Р., які пройшли підготовку навчання майбутніх першокласників при МОІППО, надали вчителям 1-3 класів презентаційні матеріали та провели тренінгові заняття з тем «Використання освітнього середовища під час проведення ранкових зустрічей першокласників», «Вчимося жити разом», «Створення інтелектуальних карт та лепбуків у системі інтегрованого навчання першокласників Нової української школи».

Професійно актуальними, методично довершеними стали майстер-класи вчителів початкових класів  Дзюри К.М., Гайчевої Л.А., Бабічевої В.С., Гриненко О.В., Завадського В.С., Олєйнік І.С. Луцик С.І. та вчителів математики Петрової Т.М., Орленко Л.В., Диндаренко В.Г., Толмачевської В.І..

Про курсову перепідготовку, поширення досвіду роботи на власних сайтах розповіли Манзюк Т.М., Готра Є.С., Завадська С.О. (початкові класи), Овсянік Р.Ф., Мусулович Ю.Ю. (вчителі математики).

Учителі Кравченко Н.М., Андрущенко Д.М., Стоян Т.І., Луканюк О.І. презентували новинки методичної літератури для вчителів початкових класів і Оковита І.М. - для вчителів математики.

Виступи учасників зібрання супроводжувалися мультимедійними презентаціями.

Методист Снігурівського РМК Лапченкова Л.М. та керівник РМО вчителів математики Карташова З.Я. запропонували для роботи вчителям математики презентаційні матеріали «Формування ключових компетентностей вчителів та учнів в умовах Нової української школи».

На секційному засіданні вчителі математики підвели підсумки районного етапу Всеукраїнських олімпіад з математики, МАН. Проаналізували участь у фаховому конкурсі «Педагогічний досвід освітян регіону -2017». Обговорили особливості проведення ДПА і ЗНО з математики у 2017-2018 навчальному році.

З усіх розглянутих питань розроблені відповідні рекомендації, що стануть в нагоді при вирішенні освітянських проблем.

ШКІЛЬНІ ЗМІНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА.

 КОМЕТАР ДО ЗМІН В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ПСИХОЛОГА КАТЕРИНИ ГОЛЬЦБЕРГ

Питаннями реформи школи нині не стурбований тільки ледачий: тему нових рекомендацій щодо освіти обговорюють і депутати, і бабусі на лавках біля під'їздів, і навіть сатирики. Втім, у нас усі завжди вважали, що розбираються і в футболі, і в освіті (вихованні) дітей. Фахівців у цій галузі сила-силенна і в інтернеті, і в телевізорі. 

На жаль, головного споживача освітніх послуг – дитину – ніхто ніколи ні про що не запитує: дорослі звикли керуватися в усьому виключно міркуваннями власної зручності й особистої доцільності. Саме тому освіту в нашій країні давно віддано на аутсорсинг, з правом критикувати її і втручатися у процес коли заманеться, що робить будь-які реформи у принципі неможливими.

Бачачи систему освіти як зсередини, так і ззовні, я часто замислювалася над тим, чому вона так повільно й неістотно змінюється, не підлаштовуючись під реальність, уже давно геть іншу? І, відповідаючи собі на це запитання, я вкотре переконуюся, що якби освіта змінювалася швидше – то вона, як наспіх зібраний автомобіль, розвалилася б на першому ж повороті. Саме консервативність, інертність і нездатність до швидких змін дає нам можливість усе ж таки не зруйнувати школу і досі водити туди своїх дітей. Це не виправдовує системи, але хоч якось пояснює її дивні й досить суперечливі закони. 

Так, реформи, незважаючи на сприятливі віддалені результати, за всіх часів у школі сприймалися з підозрою і недовірою. Бо найпотужніше й вирішальне слово мала Її Величність Інструкція. 

Кількість паперів і документів, які зобов'язаний мати і заповнювати шкільний педагог, здивує навіть найдосвідченішого бюрократа. І мені, психологу, який 15 років пропрацював у школі, це очевидно. Тому, поки педагог не отримає чіткої інструкції, як діяти і що робити в кожній конкретній ситуації, йому буде досить складно подолати силу інерційної звички дотримуватися попередніх інструкцій.

Нинішні зміни, які застали школу не на щонайсприятливішому етапі розвитку нашої країни, вийшли у вигляді рекомендацій – бо закони, що регулюють освітній процес, не підготовлені так, щоб стати інструкціями. Саме тому вчителі так опираються і навіть не хочуть заглиблюватись у суть багатьох процесів, залишаючи собі як зручний інструмент рудименти радянської епохи. 

Читаючи форуми в соцмережах, з жалем для себе як психолога усвідомлюю, що й батьки виявилися здебільшого не готовими прийняти нові правила спілкування зі школою. Але більшою мірою – саме через те, що не розуміють їхньої суті. Батьки вимагають і вимагають оцінок, силкуючись видозмінити їх з цифр на значки, символи, змінюючи їх за формою, але даючи собі можливість порівнювати успіхи своєї дитини з успіхами її однокласників.

Так, тема оцінок виявилася найболіснішою. Батьки настільки утвердилися в тому, що рейтингове місце в класі це запорука успіху, що забувають інколи, що самі вчилися в школі, прямо скажемо, не дуже. Учителі діють за звичною схемою – для них нічого не змінилося, та й підтримка батьків залишається досить потужною, а тих кілька людей, які вимагають виконання рекомендацій, нейтралізують мами з числа найактивніших. Такі є в будь-якому класі!

Аргументи адептів оцінювання досить логічні: вони посилаються на брак мотивації за відсутності оцінок, на сильну потребу самої дитини в оцінці, нав'язану ними ж, забуваючи, що конкретний бал у цифровому вираженні – це досить часто просте ставлення вчителя до дитини, і не несе ніякої реальної інформації. Якщо ж це оцінка за контрольну або відповідь на уроці – це результат іще більшої кількості факторів: настрою дитини, її самопочуття, здатності впоратися зі стресом, уміння швидко виконувати завдання, її темпераменту, вміння адекватно сприймати реакцію класу, що до реальних знань узагалі не має жодного стосунку.

У більшості випадків серйозною перешкодою до прийняття дитини без оцінок є болісний батьківський перфекціонізм, який захопив націлене на соціальний успіх сучасне суспільство, у якому на одного висококваліфікованого робітника мільйон юристів і два мільйони менеджерів. Вступ до вишу став просто idée fixe, маніакальним бажанням, головною метою успішних батьків. При цьому бажання, потреби й схильності дитини практично не беруться до уваги. Тут варто нагадати слова Альберта Ейнштейна: "Якщо ви будете судити рибу за її здатністю вилізати на дерево, вона проживе все життя, вважаючи себе дурепою". 

Треба визнати, що шкільна оцінка – абсолютно суб'єктивна, не несе ніякої конструктивної інформації самій дитині, часто є серйозним фактором фрустрації, що виражається в небажанні взагалі йти до школи. Хіба це ознаки хорошої мотивації? 

На прийом до мене приходять діти, які вчаться обманювати, ховати й підробляти щоденник, дехто має їх навіть два – один для вчителя, інший – для батьків. Вони плачуть на уроках, якщо доводиться давати щоденник на погану оцінку, благають учителя, принижуються, шантажують, проявляють агресію. Чудовий початок щирих стосунків з батьками й учителем, правда ж? 

Усе сказане не означає, що я вітаю відсутність особистісної диференціації. Я, звичайно ж, за те, щоб дитину хвалити, підтримувати і давати їй правильні посили вчитися, що цілком може виражатися у словах: "Який ти молодець!", "У тебе гарно виходить!", "Сьогодні ти просто розумник, і впорався швидше!" Для багатьох дітей важлива похвала у вигляді тактильних проявів: погладити по голові, поплескати по плечу, потиснути руку. Можуть бути невеличкі призи за найшвидшу, найточнішу або найповнішу відповідь. Це все неважко організувати у звичайній школі. Діти досить швидко орієнтуються і розуміють, хто в класі найрозумніший чи найсильніший, і розберуться в цьому без зовнішніх принизливих оцінок. Учителеві важливо не тільки хвалити мазунчиків, а й помічати тих, кому успіхи даються з труднощами, кому важче відповідати або кому складно дається письмо, але він старався і зробив цього разу краще. 

Дитину важливо порівнювати не з іншими дітьми, а з нею самою у прогресі: "О, ти сьогодні красивіше пишеш!", "Ти сьогодні виразніше читаєш, тобі вдалося!"

Конфіденційність оцінок як необхідний фактор, на мій погляд, узагалі не має піддаватися сумніву. Я, звичайно, розумію, що батькам відмінників дуже приємно, коли на батьківських зборах оголошують успіхи їхніх дітей, але я знаю величезну армію батьків, для яких похід на батьківські збори – пекельні муки. Вони чудові батьки і роблять усе, щоб їхня дитина була доброю, розумною, щасливою і здоровою, але оця оцінка й презирство ззовні тільки за те, що їхня улюблена дитина отримала 6 з фізкультури чи співів, – просто неймовірний біль і приниження! Хто хоч раз побував у подібній ситуації – обома руками підтримає конфіденційність.

Другий факт, який мене вразив у виконанні нових рекомендацій МОН, – те, що вчителі, чиновники, та й багато батьків прийняли надто буквально "принцип зеленої ручки". Виявилося, що багато хто просто замінив червону ручку на зелену, і нею почали виправляти помилки, що в принципі й було рекомендовано. Очевидно, вони вважали червоний колір таким, що "травмує" і лякає дитину, а от зелений – колір надії і спокою, і якщо виправляти помилки ним, дитині не так буде боляче й кривдно.  

Принцип зеленої ручки полягає зовсім не в цьому, не зміна кольору була ключовою ідеєю. Головне у "принципі зеленої ручки" – те, що увага дитини фіксується не на помилках, а на тому, що в дитини вийшло добре, на успіху. Тобто якщо в зошиті написано сорок паличок, то зеленим позначаються найкрасивіші палички, щоб дитина могла мати зразок, на який їй треба рівнятися, і цей зразок вдався саме їй, – а отже вона може намалювати палички красиво. Коли вчитель виправляє помилки, він фіксує дитину саме на помилках, а мозок навіть дорослої людини так улаштований, що, фіксуючись на помилках, він схильний їх повторювати знову й знову, ніби завчаючи. Фіксуючи дитину на тому, що зроблено правильно, ми мимоволі змушуємо дитину повторювати саме позитивний досвід, відтворювати позитивні емоції. 

Це стосується не тільки помилок у зошитах. Це стосується й побуту, уміння говорити "спасибі" і "будь ласка", вітатися, стежити за своїм одягом. Ми частіше робимо зауваження дитині за те, що вона зробила неправильно, сприймаючи хороше як належне. Але хіба важко нам відзначити її успіхи? "Ти сьогодні була такою ввічливою", "Ти сьогодні так охайно поїв!" – простіше простого, але ж ми до цього не звикли. А шкода…

Про простий олівець. Над цим пунктом не поглумився тільки ледачий. Простий олівець – це право дитини на помилку, якого ми зовсім позбавляємо дітей у школі, змушуючи весь час бути в напрузі й страху перед помилкою. Повірте, ми не виховаємо дорослих, які будуть нездатні писати ручкою. Простий олівець – це всього лиш етап, який може бути припинений у будь-який момент, коли дитина відчує в собі сили писати ручкою, не засмучуючись неможливістю виправити помилку. Кожен учитель може в індивідуальному порядку запропонувати дитині писати ручкою в будь-який момент, якщо дитина сама цього захоче. До речі, а як там Леонардо да Вінчі розвивався без кулькової ручки?

Ще одна зона суперечок і глузувань – таблиця множення, яку нібито вивчатимуть значно пізніше. Для розуміння цієї рекомендації варто було б заглибитися в закони розвитку дитячого мозку. Таблиця множення для учня другого класу – абстрактне поняття, і для її вивчення дитина семи-восьми років витратить багато сил і енергії, адже сприймати абстрактні речі ми починаємо з 12 років! Саме в цьому віці можна виявити в дитини реальні математичні здібності. А доти дитина користується наочно-дієвим і наочно-образним мисленням. Словесно-логічне (абстрактне) мислення розвивається поступово і дуже часто залежить від індивідуальних особливостей і умов розвитку дитини. Тому треба розуміти, що в другому класі на вивчення таблиці множення піде в рази більше часу, і запам'ятовуватися вона буде з труднощами, а в 10-12 років це буде усвідомленим і значно легшим процесом. Особливо якщо підключити новаторські методики вивчення таблиці множення, зробивши процес цікавим і навіть корисним для мозку – вивчаючи таблицю, наприклад, як числові ряди або використовуючи візуалізації.

Те саме стосується й швидкості читання. Усе добре вчасно! Створювати додаткову стресову ситуацію для дитини, яка читає не так швидко, як її однокласники, – абсолютно неправильно. Колись мій учитель фізкультури мені сказав, що для того щоб навчитися швидко бігати, потрібно просто… бігати! Те саме й з читанням. Просто читати, спочатку вголос дитині, щоб викликати цікавість до читання. А потім – просто читати. Про те, як мотивувати до читання, написано так багато статей, що заглиблюватись у це я не буду.

Про скасування домашніх завдань, виявляється, теж сперечаються. Батьки настійливо вимагають "завантажити" дітей по повній, забуваючи, що половину завдань виконують саме вони – батьки. Будь-яку виставку дитячих робіт у школі сміливо, не кривлячи душею, можна назвати: "Творчість наших батьків". При цьому така творчість стосується практично всіх предметів, починаючи з письма й образотворчого мистецтва і закінчуючи виконанням заспаним татом рефератів з фізики чи географії. Важко знайти батьків, які не написали б хоч кілька вдалих паличок у зошиті своєї дитини, щоб полегшити їй життя. А сенс який у цьому? Ну й залиште дітям канікули – законний час відпочинку від будь-якого регламентованого навчання! Нехай спробують хоч у цей час займатися тим, що їм подобається!

І все ж таки реформи в дорозі, і, як будь-які реформи, вони з порога сприймаються негативно. Бо завжди простіше робити щось так, як ми звикли, не заглиблюючись у суть і не беручи на себе відповідальності. 

ПОРАДИ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА

 СВІТЛАНИ РОЙЗ

         Вік молодших школярів – вік загостреної чутливості. Перехід від дитсадкового милування, відчуття своєї унікальності до шкільної відповідальності та критики – складний для багатьох дітей. 

Перший клас школи, як мінімум, є адаптаційним, перехідним на фізіологічному, емоційному, інтелектуальному та соціальному рівнях розвитку дитини. Під час будь-якого адаптаційного процесу для дитини важливим є ресурс, підтримка і авторитет «ведення», адже дитина дуже чутлива та уважна до того, хто стає для неї опорою. 

Перший Учитель є шкільним «психологічним коконом», який може допомогти зміцнити, проявитися і розкритися потенціалу дитини. Важливо,  щоб перший учитель давав приклад авторитетності (поваги, усвідомлення свого місця, емоційної компетентності та зрілості), а не авторитарності (тиску, емоційної оцінки та нав`язування правил).

Я часто на семінарах нагадую легенду про Мікеланджело і його дивовижну скульптуру Давида: на околицях Флоренції знайшли брилу мармуру, її пропонували різним скульпторам, але вони відмовлялись брати її до роботи, бо на брилі була тріщина. Тільки Мікеланджело взявся за неї. І власне з неї з`явився Давид. Коли скульптора запитали, як йому вдалося створити такий шедевр, він відповів: «Я відсік усе зайве».

У кожному з нас, у кожній нашій дитині є всередині цей «досконалий потенціал». Він часто ховається ЗА тим, що ми вважаємо «зайвим». Власне на цьому потенціалі  важливо робити акцент у розвитку і вихованні. Коли ми дивимося на людину будь-якого віку, часто звертаємо увагу саме на його «розколини», «шерехатість», «вибоїни», забуваючи про те, що за всіма цими прошарками знаходиться його істинний вищий потенціал. Можливо, наша задача – батьків, учителів, психологів – допомогти дитині зберегти контакт з його потенціалом і допомогти зняти ті прошарки, які вже  з`явилися – оцінки, переконання тощо, які від нього відділяють. 

Коли ми робимо акцент на помилках – акцентуємо увагу на цих «розколинах». Коли ми звертаємо увагу на успіхи, на реальні досягнення, на те, що в дитині або в дорослій людині є цілісним – ми зміцнюємо контакт з потенціалом.

Продовжується реєстрація

на пробне незалежне оцінювання 2018 року

Шановні учасники освітнього процесу! Випускники закладів загальної середньої освіти, майбутні абітурієнти та студенти!

З 09 до 31 січня 2018 року триває реєстрація на пробне незалежне оцінювання. Зауважуємо, що пробне ЗНО дає такі можливості:

·                                 ознайомитися з процедурою проведення ЗНО;

·                                 психологічно адаптуватися до процедури тестування;

·                                 навчитися працювати із зошитом та бланками відповідей;

·                                 правильно розраховувати час на виконання завдань;

·                                 отримати результат за виконання завдань пробного ЗНО.

Вартість одного тестування складає 132 гривні. Зареєструватися ви можете на сайті Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти (ХРЦОЯО – khersontest.org/ua). Необхідно заповнити форму в розділі «Особистий кабінет учасника ПЗНО».

Нагадуємо календар пробного ЗНО-2018:

24 березня – українська мова і література;

31 березня – математика, історія України, біологія, географія, фізика, хімія, англійська та німецька мови. Обирається один з предметів.

За довідками та консультацією можна звернутися до Херсонського РЦОЯО за телефонами (0552) 46-00-55, (0552) 46-00-62

Вітаємо з перемогою!

Підведено підсумки обласного етапу ХVIII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

    Радіємо за успіхи  учня 3 класу Снігурівської ЗОШ № 4 Селіванова Єгора та учениці Снігурівської ЗОШ № 2 Кордіної Софії, які вибороли треті місця у своїх вікових категоріях.

Радість перемоги з своїми вихованцями розділили вчитель вищої категорії Гуран Л.Г. та вчитель-методист Лавро О.І.

         Вітаємо юних шанувальників рідної мови та їх наставників з перемогою і бажаємо нових творчих досягнень.

Про обговорення

проектів Типових освітніх програм для початкової школи

         З метою запровадження компетентнісного підходу до нового змісту початкової освіти з 01 по 15 грудня 2017 року МОН України представило до громадського обговорення два варіанти проектів Типових освітніх програм для початкової школи. Проекти різні за структурою. Перший містить програми з окремих предметів, а другий – з освітніх галузей, розподілених на змістовні лінії.

         Вперше обговорення навчальних програм є публічним та прозорим процесом. Мета – зробити навчальні програми зрозумілішими і більш наближеними до вікових особливостей дітей і сучасного життя, розвантажити програми від обтяжливої інформації та застарілих підходів, і залучити до роботи над оновленням змісту освіти небайдужих освітян.

         Розвантаження навчального процесу початкової школи – це один з оперативних кроків, які здійснює Міністерство освіти паралельно створенню Концепції нової української школи, яка стане фундаментом реформи всієї середньої освіти.

         Сформовані робочі групи по кожній програмі та визначені модератори координуватимуть роботу, узагальнюватимуть подані пропозиції, організовуватимуть подальшу роботу.

         Розвантаження програм – це лише перша частина проекту. На основі оновлених програм для початкової школи будуть створені відеоуроки, майстер-класи, навчальні матеріали від вчителів-практиків, які допоможуть зробити навчання найменших учнів цікавим та таким, що мотивує і заохочує.

         Наприкінці липня оновлені програми мають бути розглянуті і затверджені Колегією Міносвіти.

         За дорученням Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, до 1 вересня будуть внесені суттєві зміни  в критерії оцінювання та орієнтовні вимого до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів і будуть надані відповідні методичні рекомендації.

         Учителі початкових класів Снігурівщини долучилися до обговорення типових освітніх програм для початкової школи. Узагальнені результати обговорення надіслано до МОІППО.

Зрозуміти новий Стандарт.

Інструкція для вчителів

Що це за документ?

Це – проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Цього навчального року (2017/2018) його використовуватимуть у навчальному процесі 100 шкіл по всій Україні, які пілотуватимуть Нову Українську Школу (НУШ).

На підставі цього пілотування та громадського обговорення, буде підготовлено фінальну версію Державного стандарту початкової загальної освіти.

Остаточну версію затвердить Кабінет Міністрів України. Від вересня 2018 року, коли стартує повномасштабна реформа загальної середньої освіти, учні всіх перших класів України почнуть навчатись за новим Стандартом.

Навіщо він взагалі потрібен?

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу, логіку його організації тощо.

Користуючись Стандартом, учителі зможуть розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів. Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми – можуть бути різними. На основі Стандарту, МОН має розробити і затвердити Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів (про них – далі), а також організувати забезпечення загальноосвітніх начальних закладів навчально-методичними комплектами.

Що передбачає цей проект Стандарту?

Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

Серед принципів цього стандарту:

– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;

– принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

У Стандарті вказано, що між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями в музей тощо). Наприкінці кожної чверті – корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей учнів, адже всі вони навчаються згідно зі своїми темпом та особливостями. Стандарт передбачає інтегроване навчання в початковій школі. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

Що таке компетентності?

Стандарт дає таке визначення: це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність. Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати в реальному житті. Якщо ще стисліше: не що ти знаєш – а як ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

Ось, наприклад, кілька конкретних очікуваних результатів з мовно-літературної освітньої галузі. Наприкінці 4-го класу дитина вже “обґрунтовує своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті знання”, та “вступає і підтримує навчальний діалог на теми, пов’язані з важливими для дитини життєвими ситуаціями”.

А ось так виглядають конкретні очікувані результати в природничій освітній галузі: “пояснює значення крові в організмі людини, значення шкіри для організму людини та її гігієни, гігієни органів чуття”, “застосовує компас, мікроскоп, розрізняє джерела енергії, пояснює корисність застосування відновлювальних джерел енергії”.

Навіщо вводиться інтеграція?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не попредметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем. Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів вже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Більше того, в Україні є школи, які давно вже працюють за таким інтегрованим підходом у навчанні.

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти. Наприклад, вийшов фільм про Супергероя, який зацікавив дітей. Вчитель бере цю тему, ставить задачі і проблемні ситуації, через які розвиваються предметні навички. Скажімо, “за скільки часу Супергерой може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?”. Або “напишіть листа Супергерою”.

При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

Як буде реалізовуватись така інтеграція?

Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс “Я досліджую світ”.

Окремими навчальними предметами залишаються іноземна мова, фізкультура та мистецтво.

Звичні для нас “українська мова” та “математика” пропонується теж інтегрувати, але не повністю. 3 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети.

Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього навчального предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ”, а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова”.

Але ці навчальні предмети (іноземна мова, фізкультура, мистецтво, українська мова та математика) будуть пов’язані між собою тематично через міжпредметні зв’язки.

Які освітні галузі визначає Стандарт?

Загалом їх 9 (у дужках наводимо скорочення, яке використовується в індексі державних вимог до обов’язкових результатів навчання):

• Мовно-літературна (МОВ)
• Математична (МАО)
• Природнича (ПРО)
• Технологічна (ТЕО)
• Інформатична (ІФО)
• Соціальна і здоров’язбережна (СЗО)
• Фізкультурна (ФІО)
• Громадянська та історична (ГІО)
• Мистецька (МИО)

Як вже згадувалось, три з них не інтегруються: іншомовна, фізкультурна та мистецька.

Інші сім пропонується викладати в рамках інтегрованого курсу “Я досліджую світ”.

Як читати і розуміти Стандарт?

Він містить ряд скорочень і термінів, які необхідні для розуміння.

У Стандарті для кожної освітньої галузі спершу вказується загальна ціль, на реалізацію якої спрямовані “загальні очікувані результати” (ЗОР) та “конкретні очікувані результати” (КОР). Ці загальні цілі виписані одразу після назви освітньої галузі.

Давайте розберемось на прикладі математичної освітньої галузі.

Загальні цілі визначені ось так:

Учень/учениця:

1.     Аналізує ситуації і виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних прийомів; розмірковує, висуває гіпотези, обґрунтовує, логічно їх доводить або спростовує;

2.     Моделює процеси і ситуації, що відбуваються в природі і суспільстві; використовує різні джерела інформації;

3.     Розробляє стратегії (плани) розв’язання і розв’язує різні проблемні завдання, використовуючи, зокрема, і засоби інформаційно-комунікаційних технологій;

4.     Оцінює необхідність та пізнає форми об’єктів, просторові відношення у навколишньому світі для розв’язання життєвих проблем та завдань.

Загальні очікувані результати (ЗОРи) вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу навчання (1-2 клас і 3-4 відповідно).

ЗОРи є життєво важливими вміннями та навичками, які вчитель розвиває інструментами своєї галузі. Вони є орієнтирами для вчителя у навчальному процесі.

Конкретні очікувані результати (КОРи) описують ядро знань учня.

Саме по КОРах буде проводитись підсумкове оцінювання учнів після закінчення 4 класу. Наприклад, у математиці ЗОР може бути таким: “Знаходжу помилки логіко-математичного характеру й обираю оптимальний спосіб їх усунення”, або ж “Перевіряю і доводжу істинність або хибність тверджень”. Тоді як КОР для математичної галузі може бути таким: “Зіставляє ймовірний та фактичний результати лічби об’єктів та відображає його у вигляді графічних організаторів (таблиць, напр., “Т-схема”, “М-схема”, діаграми різних видів та ін.)”. Або ж : “Тлумачить дріб як одну або кілька рівних частин цілого, пояснює поняття “чисельник дробу”, “знаменник дробу”, зокрема й на прикладі конкретних життєвих ситуацій, порівнює дроби з однаковими знаменниками, зокрема й на наочній основі”. Чи ще такий: “Перетворює більші одиниці величини в менші і навпаки, вирізняє серед інших одиниці температури (°C), швидкості (км/год, м/с та ін.), площі (мм², cм², дм², м², км², га)”.

В описах Конкретного очікуваного результату згадується в тому числі відповідний ЗОР та загальна ціль. Це записано в індексах очікуваних результатів. Вони вводяться для того, аби вчителям було легше конструювати свої програми відповідно до записаних КОРів та ЗОРів у Національній електронній платформі.

                     Як читати індекс конкретних очікуваних результатів?

Приклад: 2МАО 1.2-1 Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас. Скорочений буквений запис означає освітню галузь (у цьому разі – математична). Перша цифра після буквеного запису до крапки означає порядковий номер загальної цілі, на реалізацію якої спрямований конкретний очікуваний результат. У нашому випадку – 1. Загальна ціль у математичній галузі номер 1 така: “Аналізує ситуації і виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних прийомів; розмірковує, висуває гіпотези, обґрунтовує, логічно їх доводить або спростовує”. Цифра після крапки означає порядковий номер загального очікуваного результату, з яким співвідноситься конкретний очікуваний результат. У нашому випадку це 2.

У Стандарті цей ЗОР виглядає так: “Моделювання процесів і ситуацій, що відбуваються у природі і суспільстві; використання різних джерел інформації”. Після дефісу – порядковий номер конкретного очікуваного результату – у Стандарті КОР у цьому випадку описується так: “Виокремлює групу взаємопов’язаних величин у змісті текстової задачі, що описує проблемну життєву ситуацію”. [2 МАО 1.2-1].

Візьмімо ще один приклад з іншої освітньої галузі – інформатичної: 4 ІФО 1.2-5 Відповідний конкретний очікуваний результат (КОР) виглядає ось так: наводить приклади того, що дані можна представляти та зберігати більш ніж одним способом чи кодуванням. Отже, це вимоги для учня, який закінчує 4 клас саме з інформатичної освітньої галузі (ІФО). Цей КОР спрямований на реалізації загальної цілі ІФО номер 1. ЗОР – номер 2. Ціль номер 1 тут звучить так: “Знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем”. ЗОР номер 2 такий: “Створення інформаційних продуктів та програм для ефективного розв’язання проблем, творчого самовираження”.

                                       А щодо інших термінів?

Змістові лінії. Виписані для кожної освітньої галузі – вони окреслюють її внутрішню структуру та систематизують КОРи галузі.

Модельна навчальна програма. Її розробляє експертна спільнота, а затверджує МОН. Вона містить підходи до інтеграції та впорядкування змісту навчальних предметів або ж курсів відповідно до КОРів, а також види навчальної діяльності та засоби оцінювання досягнень учнів. Це – зразок, за яким вчителі створюють свої навчальні програми. Модельна програма наразі створюється вчителями-практиками, які готуються до пілотування Стандарту.

Базовий навчальний план. Визначає структуру початкової освіти і перелік освітніх галузей, погодинне співвідношення між ними, а також загальну річну кількість годин та граничне навантаження на учнів. Він містить інваріантний (обов’язковий для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності) та варіативний складники (передбачає години, які можна використати додатково на вивчення освітніх галузей інваріантного складника, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями). Варіативність у цьому Стандарті реалізується в тому числі через запровадження у навчальних програмах 20% резервного часу – його вчителі можуть використовувати на свій розсуд задля максимального ефекту навчання своїх учнів.

Типовий навчальний план. Затверджується на основі Базового навчального плану. Саме він розподіляє навчальний час між предметами і курсами згідно зі співвідношенням, яке визначено Базовим навчальним планом. У Типовому навчальному плані відображається інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції додається кількість навчальних годин, передбачених на кожну галузь.

Робочий навчальний план створює сам заклад освіти на основі Типового навчального плану. У робочому плані школа конкретизує, на які предмети чи освітні галузі використає варіативний складник. Робочий навчальний план розробляє директор школи на основі Типового навчального плану, затвердженого МОН.

Формувальне оцінювання: допомагає оцінювати поступ дитини у навчанні. У Стандарті неодноразово згадується, що дитина має вчитися самостійно оцінювати свої досягнення та поступ, ставити цілі та обирати засоби для їх досягнення.

Підсумкове оцінювання – навчальні досягнення зіставляються з КОРами.

                              Що буде з варіативним складником?

У Базовому навчальному плані передбачені години для варіативного складника в 3-4 класах. Водночас варіативність реалізується через зарезервовані 20% навчального часу, які вчитель може використовувати на свій розсуд (на закріплення матеріалу, для допомоги дітям, які не встигають за навчальною програмою, або ж для опрацювання теми, яку пропонують діти).

Як користуватися Стандартом?

На основі цього Стандарту вчителі самостійно, чи об’єднавшись у групи, створюють навчальні програми. Така навчальна програма предмету або ж курсу описує його зміст відповідно до конкретних очікуваних результатів, підходи до інтегрування, засоби оцінювання учнів тощо.

Вчителі можуть також використовувати Модельну навчальну програму, розроблену експертним середовищем та затверджену МОН, і за її зразком створювати свою навчальну програму.

Під час нещодавніх тренінгів для тих, хто пілотуватиме Нову Українську Школу, експерти та вчителі працювали в тому числі над створенням такої Модельної навчальної програми. Після затвердження МОН вона буде доступна для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Для підтримки вчителів МОН створює Національну електронну платформу. Вона міститиме методичні рекомендації з конструювання навчальних програм предметів і курсів, інформацію про ресурси для цього та засоби оцінювання. Бета-версія такої платформи вже є: http://nus.inf.ua/.

Відтак вчителі можуть починати обмінюватися своїми матеріалами та спостереженнями.

Свобода вчителя за новим Стандартом

Він/вона розробляє навчальну програму та здійснює календарне планування у довільній формі. Це календарне планування визначає послідовність і тривалість ігор, занять, уроків тощо, а також співвідношення часток освітніх галузей, які реалізуються через інтегровані курси. Так само вчитель сам визначає, як розпоряджатись 20% резервного часу. Тобто вчитель на свій розсуд може визначати тривалість уроку і форму його проведення. Головне – досягнути очікуваних результатів, які вчитель визначає згідно з КОРами.

Що ще в Стандарті?

У Додатку до Стандарту початкової освіти подано “Покажчик наскрізних умінь”, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Розвиток наскрізних умінь буде індикатором впровадження компетентнісного підходу на рівні конкретної шкільної практики. Орієнтування на наскрізні вміння забезпечує рівновагу між знаннями, вміннями, ставленнями учнів та їхніми реальними життєвими потребами. Наскрізні уміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

У проекті Стандарту початкової освіти розглядаються такі наскрізні вміння в розвитку:

1.     Розв’язую проблеми

2.     Критично мислю

3.     Творчо мислю (креативність)

4.     Співпрацюю

5.     Ефективно спілкуюся

6.     Розвиваю власний емоційний інтелект

7.     Досліджую

8.     Організовую свою діяльність

9.     Рефлексую

10.                       Читаю вдумливо

Які ще особливості навчання в класі за новим Стандартом?

Для учнів початкової школи найважливіше навчання – через дослідження та особистий досвід, роботу в групі та соціалізацію. Тому в Стандарті багато уваги приділено саме їм. Коли дитина працює у групах з ровесниками, вона відчуває себе в безпеці. У роботі над спільними проектами навіть найменш сміливі діти розкриваються, бо відчувають, що мають право на помилку. Візьмімо як приклад вміння писати. Можна безліч разів повторювати, як важливо виразно писати та робити зауваження за неохайність. А можна вчинити інакше: дати учням завдання для роботи в групі, де потрібно буде писати і читати написане. Якщо хтось написав неохайно та нерозбірливо, однокласники самі зроблять зауваження: “Що ти тут написав? Я не можу прочитати”. Наступного разу дитина спробує зробити це краще, адже письмо – це теж спосіб комунікації.

Вимоги до знань і вмінь учнів у проекті Стандарту

 (коротко і схематично).

У Стандарті неодноразово вказується, що дитина має ставити запитання, а не “відповідати на запитання вчителя”. Адже вміння запитувати – одне з найважливіших.

Мовно-літературна галузь: дитина має вміти вести діалог на важливі для неї теми. Визначати позиції співрозмовників, аргументовано погоджуватися з ними або ж ні, описувати свої та емоції іншого мовця. Школяр має розуміти мету читання і самостійно відбирати відповідно до неї тексти, виділяти ідею, важливі деталі, аналізувати прочитане на правдивість. Має вміти писати описи, міркування, оголошення та афіші. А також – зрозумілі повідомлення для інтернет-спілкування. Ну й, звісно – розрізняти види речень, будову слова та знати пунктуацію для оформлення простих висловлювань на письмі. При цьому дитина має вміти створювати сценарій на основі казки, добирати аудіо- та відео-супровід, створювати реквізит. Крім того, по закінченню початкової школи учень має вміти повідомити іноземною мовою короткими реченнями про побут, сім’ю, улюблені заняття тощо. Вміти обрати продукт з меню, яке супроводжується картинкою, заповнювати просту онлайн-форму іноземною мовою.

З математики дитина має вміти не лише лічити, але й оперувати багатоцифровими числами для визначення протяжності річок, висоти гір, чисельності населення тощо. Крім того – передбачати результат математичних дій, обґрунтовувати і записувати їх, використовуючи математичну мову. Мається на увазі, що вчитель має дати учням час на пошук своїх варіантів розв’язання задач. Адже вони дуже швидко завчають алгоритми і схеми, а потім просто їх використовують замість логічного розмірковування та мислення. Тому в Стандарті згадується потреба шукати свою відповідь, свій шлях вирішення проблеми чи задачі – і не лише в математичній освітній галузі. Учень у цьому віці вже тлумачить дріб, порівнює одиниці величин, розуміє, як знайти площу та периметр, що предмети бувають двовимірні та тривимірні. Дитина перетворює почуту інформацію різними математичними способами (таблиці, схеми). Важливо, що дитина має сама вміти шукати помилки в розв’язанні своїх задач. А також вміє скласти маршрут для подорожі, походу, використовуючи знаки, які пов’язані з поворотами (направо, вліво).

У природничій галузі дитина має вміти пояснити, чому бере певну проблему для дослідження, прогнозує результат досліду, відбирає відповідні матеріали та прилади. Також вказується, що учень вміє виявляти причини невдачі – шукає помилки у своїй дослідницькій роботі. Учень 4-го класу має розумітися в змінах агрегатного стану речовин та перетвореннях у світі живої природи, розрізняти рослини та комах, рослиноїдних тварин і хижаків, перелітних і осілих птахів, свійських і диких тварин, їстівні та неїстівні гриби. Крім того, розуміє особливості ґрунту, як виникають сонячні зайчики, чому утворюється тінь, вимірює температуру, аналізує явища живої природи в різні пори року, дотримується правил безпеки у довкіллі і пояснює їх іншим. У Стандарті вказано, що дитина спостерігає за ростом рослин у класі та життям тваринок, фіксує нову здобуту інформацію у вигляді аудіофайлів чи фото. Розрізняє материки й океани, переконує дорослих у потребі сортувати сміття, пояснює значення крові і шкіри для людини. А ще – вміє користуватися компасом, розрізняє джерела енергії, описує найважливіші винаходи людства.

У технологічній освітній галузі дитина має навчитися створювати самостійно вироби та утилізувати залишки. Безпечно поводиться з приладами у власному побуті, робить припущення про необхідну кількість матеріалу для виготовлення виробу.

Інформатична освітня галузь стосується не лише вивчення інформатики. Але й роботи з різними видами інформації, етичної поведінки з нею та безпеки. Зокрема, дитина має регулювати час сидіння за пристроями, розрізняти приватну та публічну інформацію, порівнювати сильні та слабкі паролі. Дитина зазначає авторство власних робіт (прізвище, ім’я, дата), цитує та вказує джерела інформації, прогнозує наслідки плагіату в щоденному житті та онлайн. Учень обирає відповідні носії інформації, створює документи для її поширення, вдосконалює зовнішній вигляд документів, використовуючи можливості комп’ютерних програм, створює прості мультимедійні продукти за допомогою вчителя, налаштовує елементи комп’ютерної програми для створення зображень та усуває прості несправності (перезавантажити комп’ютер, перевірити наявність мережі тощо).

Соціальна та здоров’язбережна галузь має на меті навчити дитину дбати про особисте життя та здоров’я. Тому тут Стандарт прописує, що дитина обирає безпечну дорогу додому, аналізує корисні та шкідливі впливи, моделює ситуації безпечного поводження з невідомими предметами. Дитина пояснює, яку просту допомогу може надати собі та іншим, визначає дорослих, яким можна довіряти в небезпечних ситуаціях, застосовує правила безпечної поведінки (на водоймах, під сильними сонячними променями чи під час стихійного лиха тощо). Учень досліджує особисті стосунки (конфлікт, заздрість, пробачення, довіра) та пояснює, чому людина потребує раціонального режиму, харчування та відпочинку. Обґрунтовує свій вибір на користь здорового способу життя. А також розрізняє інформацію на етикетках, розуміє, які продукти треба обмежити в раціоні, досліджує вплив реклами на вибір продуктів. Розуміє, навіщо бути пунктуальним і знати точний час, які плани хоче реалізувати, що хоче досягнути, які якості для цього потрібні, розпізнає та описує свої емоції, почуття та переживання.

Дитина описує, як змінюються її обов’язки в родині, коли з’являється братик, домашня тваринка тощо, оцінює свій внесок у спільну справу і внесок інших людей, аналізує ситуації, де порушуються права дитини, не порушує права інших учнів.

У громадянській та історичній освітній галузі згадується таке. Дитина має описувати відомі історичні події, розповідати про громадянську позицію видатних людей, а також відомих людей, чиї вчинки б не повторив, розмірковувати про роль законів, пояснювати, чому Конституція – найважливіший документ держави. Дитина також орієнтується в місцевості, де проживає, укладає маршрути прогулянок у межах свого населеного пункту та його околиць, описує віртуальну подорож до об’єктів культурної спадщини, довідується з легенд (чи розповідей старших) про походження назв, досліджує соціально значимі вчинки для спільноти. Виробляє спільно з однокласниками доброчесні правила поведінки, обговорює проблеми класу, бажані зміни на рівні класу та школи, бере участь у вирішенні проблеми школи чи громади (волонтерство).

У мистецькій освітній галузі зазначається, що дитина визначає темп, регістр, музичні інтонації, деякі музичні форми, склад виконавців, розрізняє види мультфільмів, співає, орієнтується в нотному стані, виконує занотовки з натури та з уяви, виконує пісні в ролях, орієнтується в просторі, виконує елементи народних танців. А також не боїться творити, визначає, які в неї улюблені види творчої співпраці.

Ці очікувані результати – лише деякі з великого переліку. Більше деталей – у тексті Стандарту.

Нова українська школа

Текст Державного стандарту початкової освіти
Проект типової освітньої програми для початкової школи (1-2 класи) НУШ-1
Прект типової освітньої програми для початкової школи (1-2 класи) НУШ-2
Порадник для вчителя (Методичний посібник)
Поради вчителю як розвивати творчі здібності обдарованих дітей
Підручник Технологія розвитку критичного мислення учнів
Вчи.юа презентація
Гід по Вчи.юа
Інтерактивна школа творчого вчителя. Кейс-технології
Інтерактивна школа творчого вчителя. Використання ІКС в процесі управління Новою українською школою
Інтерактивна школа творчого вчителя. Ребус-метод
Інтерактивна школа творчого вчителя. 7 трендів освіти
Сім інтегрованих кейс-уроків
Презентація до вебінару "Ранкова зустріч".
Зразки ранкових зустрічей 
Тести до теми: ранкові зустрічі в початковій школі. 
нтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи
Континуум інтегрованого навчання
Методичні рекомендації іноземна мова у пілотних класах
Ключові освітні компетентності 
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 1
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 2 
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 3 Мої друзі
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 4 Моє довкілля 
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 5 Осінь
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 6 Я і моя Батьківщина
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 7 Ми підприємливі (осінній доброчинний ярмарок)
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 9 Ігри
Модельна навчальна програма для 10го класу тиждень 10 Театр
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 11 Мода
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 12 Пригоди крапельки
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 13 Зима
Модельна навчальна програма для 1-го класу тиждень 14 Таємниці космосу
 Наказ МОН України № 1021 від 13.07.2017 "Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у ЗНЗ І ступеня" 
Зрозуміти Новий стандарт. Інструкція для вчителів 

І. Нормативно-правові документи,  що регулюють освітню діяльність регіону
№ з/п	Тип документа	Назва документа
1.	Указ Президента України	Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини від 25 серпня 2015 року № 501
2.	Указ Президента України	Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки
3.	Указ Президента України	Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді
4.	Указ Президента України	Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту
5.	Указ Президента України	Про додаткові заходи щодо державної підтримки культури і мистецтва в Україні
6.	Указ Президента України	Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю від 03 грудня 2015 року № 678
7.	Указ Президента України	Про Національну програму правової освіти населення від 18 жовтня 2001 року № 992/2001
8.	Закон України	Про освіту
9.	Закон України	Про вищу освіту
10.	Закон України	Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України в рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020»
11.	Закон України	Про позашкільну освіту
12.	Закон України	Про загальну середню освіту
13.	Закон України	Про Збройні Сили України
14.	Закон України	Про дошкільну освіту
15.	Закон України	Про засади державної мовної політики
16.	Закон України	Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 38, ст. 249)
17.	Наказ МОНМСУ	від 22.05.2012 № 615 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти» (нова редакція)
18.	Постанова КМУ	Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
19.	Постанова КМУ	Про затвердження положень про допризовну підготовку і про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей
20.	Постанова КМУ	Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу освіти
21.	Постанова КМУ	Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти
22.	Постанова КМУ	від 20.01.2016 № 79 «Положення про освітній округ» (нова редакція)
23.	Постанова КМУ	від 12.07.2017 № 545 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр»
24.	Обласна програма	Військово-патріотичного виховання населення Миколаївської області на 2015–2020 роки
25.	Обласна програма	Програма правової освіти населення у Миколаївській області на 2014–2020 роки
26.	Обласна програма	Комплексна програма захисту прав дітей Миколаївської області «Дитинство» на 2018–2020 роки
27.	Обласна програма	Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2020 року
28.	Обласна програма	Програма розвитку освіти Миколаївської області на 2017–2021 роки
29.	Наказ ДОНМ ОДА	План заходів розвитку психологічної служби системи освіти Миколаївської області на період до 2017 року
30.	Концепція	Загальної середньої освіти
31.	Концепція	Нова українська школа (рішення колегії МОН України від 27.10.2016)
32.	Концепція	Сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012–2021 роки
33.	Концепція	Національно-патріотичного виховання дітей і молоді
34.	Концепція	Художньо-естетичної освіти та виховання
35.	Концепція	Впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція)
36.	Концепція	Профільного навчання в старшій школі
37.	Концепція	Розвитку інклюзивної освіти
38.	Конвенція	Конвенція про права осіб з інвалідністю
39.	Конвенція	Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення
40.	Державна програма	Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (від 31.10.2011 № 1243)
41.	Державна програма	Стратегія сталого розвитку «Україна–2020»
42.	Державна програма	Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року
43.	Державна програма	Комплексна програма художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах
44.	Державна програма	Національна програма вивчення та популяризації іноземних мов
45.	Хартія Ради Європи	Про виховання демократичної громадянськості і освіту в галузі прав людини від 11.05.2010
46.	Рекомендація Комітету міністрів державам-членам	від 14.05.85 № R (85) 7 «Про викладання та вивчення прав людини в школах»