Шановні колеги!

Не бійтеся змінюватися!

Нова українська школа чекає Вас!

Перші кроки роботи у Новій українській школі

На осінніх канікулах вчителі, які викладають у перших класах Широківської ОТГ, зібралися, щоб у методичному діалозі «Перші кроки роботи у Новій українській школі» поділитися враженнями від двох місяців роботи за Концепцію «Нова українська школа».

Як першокласники звикали до уроків англійської мови поділилися досвідчені педагоги Луцик С.І., Пересунько О.Ф., Кисіль І.М.

Учителі музичного мистецтва Бернікова С.М. та Григор’єв В.Я. розповіли про перші кроки навчання учнів перших класів мистецьких дисциплін.

А вчителі фізкультури Афанасьєв А.М. та Григор’єв В.Я. зазначили, що для повноцінного проведення уроків не вистачає потрібного інвентаря.

Учителі-класоводи Ткаченко С.М. та Зельман Г.Д. розповіли які цікаві уроки вони проводять з першокласниками, використовуючи вчасно придбані дидактичні матеріали.

Про оцінювання навчальних досягнень в Новій українській школі та ведення портфоліо особистих досягнень учнів розповіла методист відділу освіти, культури, молоді та спорту Лапченкова Л.М.

“Нова українська школа” публікує двадцять сьомий тиждень Модельної навчальної програми для 1-го класу, а також навчально-методичні матеріали для неї.

Саме вони пілотуються в 100 школах по всій Україні цього навчального року. Нагадаємо, що ми вже публікували матеріали для першого та другого тижнів навчання, для третього та четвертого, для п’ятого, шостого,сьомого, дев’ятого, десятого, одинадцятого та дванадцятого, а такожтринадцятого ічотирнадцятого, п’ятнадцятого, шістнадцятого, сімнадцятого, вісімнадцятого,дев’ятнадцятого, двадцятого, двадцять першого, двадцять другого, двадцять третього, двадцять четвертого, двадцять п’ятого ідвадцять шостого. Окрім того, вже є навчально-методичний посібник “Порадник для вчителя”.

Також нагадуємо, що уряд затвердив новий Стандарт початкової освіти. Докладніше про цей документ читайте за цим посиланням.

Також читайте інтерв’ю з одним з авторів нового Стандарту початкової освтіи Романом Шияном.

998,7 МЛН ГРН НА 8 НАВЧАЛЬНИХ ОСЕРЕДКІВ – ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ РОЗПОВІЛА, ЯК ТА ЗА ЯКІ ГРОШІ МАЄ СТВОРЮВАТИСЯ НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

У перших класах, що з 1 вересня 2018 року навчатимуться за новим стандартом початкової школи, має бути організовано 8 навчальних осередків, а їх створення підтримає держава спеціальною субвенцією майже в 1 мільярд гривень. Про це розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час освітньої панелі розширеної Урядової наради у місці Вінниці.

Яким чином має бути влаштований новий освітній простір у Новій українській школі, МОН прописало у спеціальних методичних рекомендаціях для керівників шкіл.

Зокрема, має бути таких 8 навчальних осередків:

1. навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами)

2. змінні тематичні осередки (дошки/фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);

3. гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);

4. художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);

5. куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);

6. відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м'яким покриттям);

7. дитяча класна бібліотечка;

8. осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).

«Також у цих рекомендаціях є застереження щодо безпеки, зовнішнього вигляду та мобільності обладнання. Парти мають бути нормального, не виїдаючого очі кольору, легкі та мобільні для роботи дітей у групах, не травматичні тощо», – підкреслила Лілія Гриневич. Вона наголосила, що створення умов для навчання дітей – основне повноваження місцевих органів влади, але держава підтримає їх на цьому шляху.

«Вчора Уряд прийняв постанову, що регулює використання освітньої субвенції на Нову українську школу. 998,7 млн, тобто майже мільярд гривень, з цієї субвенції піде саме на створення нового освітнього простору. Постановою передбачено, що 40% цієї суми піде на закупівлю дидактичних матеріалів для 1-го класу. Ще 40% коштів буде спрямовано на закупівлю сучасних меблів для початкових класів НУШ. Та 20% субвенції має бути використано на закупівлю комп’ютерного обладнання для початкових класів НУШ», – нагадала Міністр. Вона додала, що ці кошти можна буде використати лише на засадах співфінансування з місцевих бюджетів.

У межах Урядової наради МОН також влаштував наочну виставку сучасного обладнання для початкової школи, щоб представники місцевих органів влади, яким належить використати державну субвенцію, зрозуміли, як має виглядати клас нової школи. Фото з виставки можна переглянути тут: https://mon.gov.ua/ua/mediagallery/vinnicya

Ще однією ґрунтовною підтримкою має стати домовленість між МОН та компанією Лего. Як відомо, компанія підписала з Міністерством меморандум, яким зголосилася забезпечити усі перші класи, що навчатимуться з 1 вересня 2018 року, наборами «6 цеглинок» на кожного учня-першокласника та наборами «LEGO Play Box» на кожен 1-й клас.

«Головна передумова успіху реформи – це продуктивна, партнерська співпраця між нами, між Урядом та місцевою владою. Кожен із нас має зробити свій значний шматок роботи, без якого якісні зміни не відбудуться», – наголосила Лілія Гриневич. Нагадуємо, що МОН веде переговори з Посольством Канади про експертну підтримку Національної електронної освітньої платформи.

Навчалися учителі початкових класів

З 29 березня по 1 квітня 2018 року на базі Снігурівської ЗОШ № 4 проходили курси підвищення кваліфікації вчителів, які у 2018-2019 навчальному році будуть працювати з першокласниками на засадах Концепції «Нова українська школа». Заняття проводили викладачі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Старший викладач кафедри теорії й методики дошкільної та початкової освіти Продан Л.А. розкрила тему «Організація ефективного і безпечного освітнього середовища. Організація ігрової діяльності молодших школярів на основі компетентнісного підходу до навчання».

Методист кафедри теорії й методики дошкільної та початкової освіти Довженко О.С. поспілкувалася з вчителями з тем «Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи. Інтегрований урок у 1 класі: аналіз і моделювання. Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі».

Кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії й методики дошкільної та початкової освіти Сокуренко О.О. ознайомила педагогів з перспективами розвитку початкової школи на засадах ідей та положень Нової української школи. Олена Олексіївна розкрила питання «Нові професійні ролі і завдання сучасного вчителя в контексті концепції «Нова українська школа», «Стратегії розвитку критичного мислення молодших школярів» та «Особливості викладання навчальних предметів інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Цікавим і повчальним виявилося спілкування вчителів з кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри теорії й методики дошкільної та початкової освіти Олійник Л.М. з питань «Особливості розвитку дітей 6-7 річного віку. Початок навчання у школі: вплив на емоційний стан і поведінку дитини», «Професійне спілкування за допомогою мережевних інструментів».

Насамкінець навчання педагоги взяли участь у підсумковій конференції щодо обміну досвідом роботи та захистом курсової роботи, що провела Продан Л.А..
Учасники курсів отримали відповідні сертифікати. Наступна сесія відбудеться у червні. Влітку вчителі обміняють отримані сертифікати на основний документ, що дозволить педагогам працювати з першокласниками на засадах Концепції «Нова українська школа» у 2018-2019 навчальному році.

У МОН розповіли про освітній простір класів в НУШ

Міністерством освіти затверджені Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи, які мають взяти до уваги навчальні заклади. Відповідний наказ (№ 283 від 23.03.2018 р.) підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

Документ містить опис облаштування навчальних кабінетів та загальні вимоги до обладнання загального призначення, зокрема, шкільних меблів.

У відомстві наголошують, що особливістю Нової української школи є, поміж іншого, організація такого освітнього середовища, що сприятиме вільному розвитку творчої особистості дитини.

З цією метою має змінюватись просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання.

«У Новій українській школі зростає частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Відповідно урізноманітнюються варіанти організації навчального простору в класі. Крім класичних варіантів, використовуються новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які легко трансформувати для групової роботи», - наголошують у відомстві.

У МОН також наголошують, що організація освітнього простору має здійснюватись через вісім основних осередків, зокрема, осередку навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями; змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки/фліп-чарти/стенди тощо; осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор та осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт.

Також у навчальних приміщеннях рекомендовано створити куточок живої природи; осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м'яким покриттям; дитяча класна бібліотечка та осередок вчителя, оснащений столом, стільцем, комп'ютером, полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.

«Освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мали можливість безпечно переміщуватися і мати місце для зберігання особистих речей», - наголосили у Міністерстві освіти і науки.

Для того, щоб з нового навчального року розпочати роботу в Новій українській школі, вчителям необхідно пройти курси підвищення кваліфікації. Вони складаються з двох частин — онлайн та очної. Процес уже триває, однак інколи навколо нього виникають запитання, що заважають викладачам зосередитися на навчанні. Що з того - правда, а що - міф, ми розпитали координатора проекту навчання тренерів НУШ громадської спілки «Освіторія» Наталію Каташинську.

Міф №1. Вчителі залишаться без літньої відпустки

Це неправда. Відповідно до наказу МОН №34 останній період підготовки педагогічних працівників для роботи в умовах Нової української школи у 2018 році закінчується в червні. Відповідно, у вчителів залишаться ще липень та серпень для відпусток.

Останній модуль дистанційного онлайн-курсу, який є невід’ємною складовою підвищення кваліфікації, буде викладений у травні. Учителям рекомендують завершити його до проходження останньої очної сесії перепідготовки.

Однак онлайн-курс у повному обсязі залишатиметься у вільному доступі і надалі.

Міф №2. Усі очні сесії триватимуть на вихідних

Не зовсім так. Графік курсів підвищення кваліфікації є порівняно гнучким. Час на відпочинок, особисте життя та сім’ю, звісно ж, залишиться. Онлайн-курс можна проходити в будь-який вільний та зручний для вчителя час. Що стосується очних сесій, то перша, яку для різних груп викладачів проводять з 15 лютого по 6 березня, триватиме всього 2 дні. Друга сесія запланована на березень-квітень і триватиме 3 дні. Найімовірніше, вона проходитиме в період весняних канікул.

Точні графіки варто уточнювати в місцевих інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Міф №3. Не залишиться часу готуватися до уроків

Частково пояснення щодо цього міститься в попередньому пункті. Додам, що графік навчання не є занадто щільним та виснажливим.

Щодо подальшої роботи - поспілкуйтеся з тренерами НУШ, яких підготувало МОН у партнерстві з ГС «Освіторія». Або ж із вчителями пілотних шкіл - у кожній області є і ті, і ті.

Вони вже на практиці відчули, скільки часу та сил займає робота за концепцією НУШ. Спершу дійсно непросто, потрібно переналаштуватися, постійно готуватися до уроків тощо. Але з часом процес стає легшим.

Тим більше що за 2017/2018 навчальний рік вже було і ще буде напрацьовано багато корисних методичних матеріалів, які й надалі можна використовувати. Їх регулярно викладають на сайті Нової української школи.

А влітку вже будуть підготовлені й оновлені підручники та посібники.

Міф №4. Якщо вчитель не пройде курс, його відразу звільнять

За інформацією МОН, усі вчителі, які набиратимуть перші класи на 2018/2019 навчальний рік, матимуть можливість пройти підвищення кваліфікації впродовж всього 2018 року. Звісно, бажано та рекомендовано віднавчатися до початку нового навчального року.

Що потрібно знати про обов’язкове підвищення кваліфікації вчителів НУШ

Але якщо є об’єктивні причини (наприклад, стан здоров’я), пройти навчання можна буде й восени. До того ж навчання можна буде проходити в декілька спроб.

У випадку якщо вчитель не зможе успішно пройти курси підвищення кваліфікації за новою програмою та отримати відповідний сертифікат, він не зможе викладати в перших класах. Однак такі вчителі мають право працювати в інших класах молодшої школи (починаючи з другого), а також повторно пройти курс і взяти перший клас уже через рік.

Міф №5. Вчителі оплачуватимуть проїзд до інститутів післядипломної освіти з власної кишені

Це питання поки не повністю прояснене. Кошти на підвищення кваліфікації ІППО отримають лише в березні, і що саме закладено в цей бюджет - не до кінця зрозуміло.

Як вчителям пройти обов’язковий онлайн-курс з підвищення кваліфікації

Точно закладені кошти на матеріальне забезпечення тренінгів та оплату праці тренерів, а з приводу учасників - невідомо. Поки тренери проводять тренінги переважно на місцях або самі виїжджають у райони: так виходить економніше, ніж усіх звозити в одне місце.

Міф №6. Онлайн-курс зарахують лише тим, хто набере 100% прогресу

Ні, мати 100% правильних відповідей - не обов’язкова умова. Для зарахування успішного проходження курсу достатньо мати від 60% успішності. Нічого страшного в такому результаті немає, курс вважатиметься складеним.

Крім того, курс доступний необмежено в часі та кількості переглядів - до матеріалів модулів можна повертатися, коли є потреба, зберігати їх, передивлятися, робити скріншоти чи конспекти.

І навіть якщо вчитель набрав менше 60%, він зможе пройти курс повторно, влітку.

Зауважу, що найбільшу вагу матиме фінальний тест на завершення всього курсу.

НА САЙТІ EDERA ВІДКРИТО 3-Й МОДУЛЬ ОНЛАЙН-КУРСУ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ «ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ»

На сайті EdEra вже доступні матеріали 3-го модулю «Інтегроване навчання» онлайн-курсу для вчителів початкової школи. Про це йдеться у листі-роз’ясненні від Міністерства освіти і науки України, що був надісланий для ознайомлення усім керівникам шкіл сьогодні, 26 лютого 2018 року.

Зокрема, у цьому модулі вчителі зможуть отримати базові знання про інтеграцію предметів, ознайомитися з відповідними методиками та техніками.

«Немає необхідності розпочинати навчання одразу в день публікації матеріалів, адже матеріали доступні на платформі цілодобово, а на навчання надано достатньо часу. Публікація матеріалів нового модулю не означає закриття попереднього. Проходити курс (навчатися) та виконувати завдання можна у зручний для вчителів час та в зручному місці з будь-якого пристрою (телефон, планшет, ноутбук, стаціонарний комп’ютер)», – зазначається в документі.

Разом із листом МОН також розіслало 6 додатків, в яких докладно роз’яснюються технічні деталі організації курсу. Так, є інформація про:

Додаток 1 «Орієнтовні терміни публікації навчальних матеріалів»

Додаток 2 «Інформація щодо системи оцінювання в курсі»

Додаток 3 «Оновлений перелік відповідей на часті запитання, які виникають під час навчання на курсі»

Додаток 4 «Покрокова інструкція входу в персональний кабінет на сайті EdEra»

Додаток 5 «Інструкція з користування платформою під час навчання»

«Якщо вчителі відчувають себе невпевнено під час користування комп’ютером чи Інтернетом, перед навчанням їм необхідно ознайомитися з перерахованими вище додатками до цього листа, які містять вичерпні інструкції та докладні поради», – додають у листі.

«Онлайн-курс для початкової школи викликав широку зацікавленість серед великої кількості вчителів, батьків та усіх, кому цікаві сучасні методики навчання, а не лише серед 22 тис педагогів, що обов’язково мусять пройти навчання. Ми дуже це цінуємо та вдячні партнерам з EdEra та Освіторія за цікавий та корисний продукт», – розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Нагадуємо, що з 1 вересня 2018 року усі першокласники навчатимуться за новим Державним стандартом початкової освіти . Аби підтримати педагогів на цьому шляху, Міністерство освіти і науки почало масштабне підвищення кваліфікації вчителів – всі, хто навчатиме першачків з 1 вересня цього року, мають пройти навчання.

Новий освітній простір: початкова школа Майбутнього в Україні - Школа Щастя, Школа Радості, Школа Добра

Створювати розвиваюче середовище, ставити перед дитиною нові завдання і вірити в необмежені можливості маленької людини - основні принципи початкових шкіл (1-4 класи).

Це школа, у якій знайде своє місце кожна дитина і зможе реалізувати всі свої прагнення і мрії. Адже саме в молодших класах ми формуємо зацікавлене ставлення учнів до пізнання, самостійності мислення, виховуємо любов до рідних людей, до природи, праці, до речей, що оточують дитину.
І саме цінності, які ми формуємо в початковій школі є фундаментом для подальшого становлення особистості.

Методичне забезпечення вчителя НУШ

Першопрохідці. Як працює школа за новим стандартом

Ігри, пісні та робота в групах. Як у школах вчитимуть по-новому

Нова українська школа: У пілотних класах вчитимуться за методикою LEGO

Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи (Частина 1) +Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи (Частина 2)

Ранкова зустріч: що це і навіщо + Ранкові зустрічі ( презентація) +що таке ранкова зукстріч?

Інтелект-карта+

Лепбук +організація роботи з лепбуком

Реалізація STEM-підходів у початковій школі +Організація STEM–освіти в початковій школі засобами проектів

Ранкове коло

Практики з письма. «Щоденник вражень»

Про наскрізні вміння

Генератор практичних завдань

Оцінювання учня НУПШ ( презентація)

Портфоліо учня НУПШ

ЯКОЮ МАЄ БУТИ КЛАСНА КІМНАТА +Сім навчальних зон, які повинні бути в кожному класі

7 навчальних куточків у 1 класі

Це допоможе вам створити певну систему, що заощадить ваш час і підтримуватиме порядок у класі з першого ж дня.

КУТОЧОК ВІДКРИТТІВ

Це куточок для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона може містити мистецькі та крафтові матеріали, диктофон, фотоапарат, магнітофон, настільні ігри, зокрема пазли, веселі книги та журнали.

Придумайте для дітей різні проекти, в яких вони можуть використовувати всі ці речі. Ви можете підсилювати цим креативність дітей, створивши певну атмосферу дослідництва. Попросіть їх намалювати те, що вони бачать, запишіть це і складіть список запитань, які у них виникають. Використовуйте отримані дані для планування уроків у майбутньому.

КУТОЧОК НОВИН

Куточок Новин допоможе вам управляти своїм класним календарем, запланованими завданнями і проектами, загальношкільними заходами, святами, урочистостями. Тут можна показувати і прогноз погоди, температуру повітря та світові новини. Ви також можете використовувати цей простір, щоб зазначити ваші щоденні завдання, роботу в класі та домашні завдання. Виділіть частину цього простору для того, щоб учні ділилися їхніми особистими або навчальними новинами.

КУТОЧОК МАТЕРІАЛІВ

Куточок Матеріалів створюється для того, щоб підготувати вас до роботи. Тут ви можете розкласти олівці, ручки, маркери, степлери, ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, засіб для дезінфекції рук та інші інструменти. Використовуйте це місце для таких довідкових матеріалів, як таблиці з формулами і графіками, методичних посібників, довідників, підручників, блокнотів і журналів. Ця зона також може бути зручним місцем для виконання домашньої роботи.

КОМУНІКАТИВНИЙ КУТОЧОК

Цей куточок може задовольняти кілька цілей. Тут учням можна нагадувати, що ми всі працюємо для досягнення спільної мети. Цей куточок для обговорень того, що було вивчено, для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також рефлексій. Ці обговорення дають вчителю можливість оцінити прогрес дитини й отримати інформацію на майбутнє. На початку року ви вестимете ці обговорення самостійно, але це має тривати лише до моменту, коли учні зможуть самостійно організовувати дискусії.

КУТОЧОК ТИШІ

Ділити простір класу з-понад двадцятьма (а то й більше) дітьми не завжди легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, тоді як іншим просто потрібен Куточок Тиші, щоб робити завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати. Запасний стіл і стільці в кутку вашої кімнати можуть бути використані для Куточка Тиші. Якщо це можливо, дайте дітям навушники, щоб допомогти відфільтрувати шум у класі.

КУТОЧОК ВЧИТЕЛЯ

Куточок вчителя – маленький оазис. Він допоможе вам управляти всіма вашими професійними обов’язками. Використовуйте простір, щоб показати свою особистість – показуйте фотографії родини, друзів, домашніх тварин або залиште кілька дорогоцінних заміток і невеликі подарунки від ваших дітей. Цей куточок – це ваш професійний простір, де ви плануєте, оцінюєте, аналізуєте дані і завершуєте свою працю. Ви можете використовувати цей простір для проведення розмов тет-а-тет зі своїми учнями. Також ви можете помістити тут різноманітні сертифікати професійного розвитку, що задасть бізнес-тон, коли батьки, колеги або адміністратори відвідуватимуть ваш клас.

ТЕМАТИЧНИЙ КУТОЧОК

Цей куточок відводиться для технічних інструментів, тематичних книг, ігор, що стосуються предмета, який ви викладаєте. Важливо також показати, як це переплітається з іншими предметами. Спробуйте розмістити тут діаграми з ключовими ідеями та стратегіями, картки, тощо. Представте основних людей у цій галузі, роздрукуйте терміни та різні допоміжні матеріали. Додайте на стіну візуальні ефекти та реальні об’єкти.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ

Як вчителям уникнути паніки від реформи

Не тільки школярам доведеться звикати до змін. Із 1 вересня наступного року 22 тисячі вчителів перших класів працюватимуть по-новому. Як підготуватися до змін уже сьогодні, щоб подолати невпевненість у собі та уникнути дискомфорту?

Дайте собі час на адаптацію

Не варто чекати від себе фантастичних змін, що відбудуться миттєво. Вчителі часто страждають «синдромом відмінника» — бажанням робити все ідеально.

Але краще застосувати так зване правило 70%: не намагайтеся врахувати абсолютно все щодня, робіть хоча б дві третини.

Важливо врахувати, що в будь-яких змін є етапи. Перші кілька місяців фахівці зазвичай переоцінюють свої сили. Думають, що їхні ідеї, досвід та креативність дадуть потрібний результат одразу. На цьому етапі люди схильні «заганяти» себе: гостро реагують на невдачі, забувають про елементарне, коли пробують щось нове. Наприклад, можуть запустити роботу з паперами, зосередившись на оновленні матеріалу.

Другий етап змін — ностальгія за минулим. Він триває близько півроку. У цей час у вчителя може з’явитися роздратування, невпевненість у собі, увага лише до недоліків реформи. Виникає величезна спокуса робити все по-старому.

Третій етап — це прийняття. Лише з цього моменту нововведення стають звичайною частиною роботи, навіть якщо поки не все виходить.

Відшукайте правильний настрій

Вираз «Не бійтеся змінюватися» та заклики радіти новому часом можуть здаватися глузуванням. Адже легко — лише на словах. Але якщо працювати по-старому все одно вже не вийде, залишається або жити в постійній напрузі, або шукати правильний настрій.

Варто визначити «плюси» змін, що важливі саме для вас. Можливо, нові технології — це цікаво. Або ж «апгрейд» дозволить працювати більш сучасно і підвищить ваші шанси на ринку праці. Тобто дозволить конкурувати за вакансії у високооплачуваних навчальних закладах, займатися репетиторством.

Рухайтеся в групі

Пам’ятайте, що ви — не одні. Ваших колег також турбують зміни, неминучість перенавчання. Когось непокоять можливі перевірки, інших — необхідність перелопачувати літературу та переробляти звичні конспекти уроків.

Страхів легше позбутися в групі. Тому не мовчіть, діліться з колегами — у них теж є проблеми. Якщо занепокоєні тим, що вас вважатимуть ретроградом і скиглієм, просто не забувайте регулярно говорити і про позитив також.

Позбавтеся «магії чисел»

З 1 вересня всі враз почнуть працювати по-новому. Це нагадує дієту «з понеділка» або відмову від куріння «з 1 січня». Можливо, у рамках держави по-іншому й неможливо. Однак на особистому рівні це не працює.

Щоб не відчувати підвищену тривожність у певний день, спробуйте вже зараз впроваджувати елементи реформи. Наприклад, щоб адаптуватися до викладання з мінімумом домашніх завдань, перевірте зараз, як ваш клас може працювати без «домашки». Відведіть на це тиждень чи хоча б кілька днів. А щоб спробувати мотивувати своїх учнів працювати без оцінок, оголосіть на певному уроці «час смайлів» чи знайдіть для дітей інше цікаве заохочення.

Змініть імідж

Звісно, вчитель — не актор і не публічна персона, однак він також постійно на видноті. Отже, звикає до певної самопрезентації. Нюанс у тому, що перехід від школи знань до школи компетенцій передбачає заміну вчителя-лектора на вчителя-умільця.

Доведеться частіше наводити приклади з життєвого досвіду, мислити практично, демонструвати, захоплювати виконанням. Якщо раніше ви відчували себе швидше знавцем, теоретиком, «супернянею», то тепер про себе слід подумати як про майстра, наставника.

Спрогнозуйте реакцію батьків

У свідомості більшості батьків ще не скоро з’являться установки про те, що уроки — це зона відповідальності дитини, у кожного школяра — свій творчий хист і свій рівень навчання. А здоров’я не менш важливе, ніж оцінки. Певній частині тат і мам також буде непросто приймати нововведення. Вони захочуть бути суворішими з дитиною, проситимуть побільше задавати додому. Можуть обуритися, якщо їм здасться, що успіхи дитини недостатні.

Щоб ні в кого не виникло відчуття експерименту над дітьми, краще працювати на випередження: чітко роз’ясніть батькам усі нюанси реформи ще на початку навчального року.

Познайомтеся з батьками якомога раніше і якомога детальніше. Це дозволить передбачити, хто саме і чим може бути незадоволений. Підлаштовуватися під батьків, звісно, не треба. Однак варто прояснити індивідуально для кожного те, що викликає занепокоєння.

Це дуже важливо, адже реакцію від батьків викладачі сприймають як зворотний зв’язок.

«Привласніть» реформу

Вийти із зони комфорту складно. Але ще важче, коли з неї вчителя «виштовхують» інші.

Зміни та новації, спущені згори, люди переносять важче, ніж ті, які ініціюють самостійно.

Тому зараз легше буде тим, кому раніше було дискомфортно, тим, хто очікував змін чи брав участь у підготовці реформи. Наприклад, онлайн обговорював програми, вносив пропозиції.

Однак ніколи не пізно «привласнити» зміни, налаштувати себе, що вони — саме те, що потрібно вам.

Реформа обіцяє вчителю більше творчої свободи та самостійності і менше перевірок, контролю та вказівок. Тож є шанс, що реформа стане вашою. Варто лише подивитися на неї з цього боку.

НА САЙТІ EDERA ПОЧАЛАСЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА «ОНЛАЙН-КУРС ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ» – ДОЛУЧИТИСЯ МОЖЕ КОЖЕН ОХОЧИЙ

На сайті студії онлайн-освіти EdEra (за посиланням: https://ed-era.com/nus) стартувала реєстрація на обов’язковий «Онлайн-курс для вчителів початкової школи», які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року. Наразі, зареєструвавшись, можна ознайомитися зі структурою курсу, функціоналом платформи, а також вступними роликами лекторів, які читатимуть матеріал. Докладну інструкцію, як зареєструватися на курс, можна завантажити за посиланням (Додаток про реєстрацію).

«Ми спеціально запустили реєстрацію на курс раніше, ніж має розпочатися саме навчання. Це має допомогти слухачам звикнути до платформи, дасть змогу спокійно зареєструватися та освоїтися», – розповів засновник студії онлайн-освіти EdЕra Ілля Філіпов.

Навчання на курсі має початися одразу після затвердження КМУ нового Державного стандарту початкової освіти. Про порядок і дату старту навчання буде повідомлено додатково.

Онлайн-курс відкритий для всіх бажаючих. Тобто кожен вчитель, який хоче опанувати методики компетентнісного навчання, або, наприклад, батьки школярів, можуть пройти навчання. У разі успішного закінчення курсу вони отримають електронний сертифікат. Успішність оцінюватиметься за виконання теоретичних і практичних завдань, що отримуватиме слухач під час навчання. Наявність сертифікату обов’язкова для вчителів, що навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року. Він зараховуватиметься як підвищення кваліфікації.

Курс складається із 6 модулів. Серед тем – Державний стандарт початкової освіти, управління класом, методики компетентнісного та інтегрованого навчання, інклюзивна освіта.

Також розроблено інтерактивний посібник-глосарій EdEra Books (https://edera.gitbooks.io/glossary/) із короткими теоретичними відео та навчальними текстами з онлайн-курсу. Так вчителі матимуть швидкий доступ до важливої методичної інформації.

«Кожен експерт, який брав участь у створенні курсу, – справжній професіонал. Я переконана, що перегляд цього курсу буде корисним не лише для вчителів Нової української школи, а й для кожного, хто працює з дітьми чи має власних дітей-школярів», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Онлайн-курс створено в межах співпраці Міністерства освіти і науки України, студії онлайн-освіти EdEra, громадської спілки «Освіторія» та партнерів.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА:

МОН ЗОСЕРЕДИТЬСЯ НА ПІДТРИМЦІ АГЕНТІВ ЗМІН

Впроваджуючи реформу Нова українська школа, МОН має зосередитися не стільки на боротьбі з тими, хто чинить опір, а на підтримці агентів змін. Про це зазначив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей під час Міні-EdCampKyiv «Без довіри нема освіти», відповідаючи на запитання вчительки з Дніпропетровщини.

Вона цікавилася, як змінити ситуацію, коли «вчительство хоче реформ і змін в школі, керівництво МОН може їх впроваджувати», але є ще третій прошарок, який гальмує виконання цих ініціатив.

«Завжди, коли починаєш зміни, є агенти змін, які підтримують, є ті, хто чинить опір, є ті, хто чекає і дивиться, до чого це все приведе. Але в нас немає часу і ресурсу боротися з тими, хто чинить опір. Наше завдання – підтримати тих агентів змін, які роблять, і разом з ними боротися за ту частину, яка визначається», – наголосив Павло Хобзей.

Він також нагадав, що зараз необхідно перенавчити 22 тис вчителів, які у вересні 2018 візьмуть перший клас Нової української школи. Й у МОН добре розуміють, що не всі з них миттєво сприймуть зміни.

«Ми усвідомлюємо, що не всі одразу зміняться, але реформа піде, якщо хоча б 30 відсотків педагогів діятимуть відповідно до концепції Нової української школи. Тоді буде зрушення. І таких вчителів ми підтримуватимемо, щоб разом впроваджувати зміни. Адже ми чудово розуміємо й те, що якщо вчитель не зміниться, то вся наша реформа залишиться лише на папері», – підкреслив заступник Міністра.

Раніше під час Міні-EdCampKyiv Павло Хобзей також відзначив, що довіра до освіти починається з педагогіки партнерства, відкритості шкіл, поваги до кожної людини.

ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ: НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА У 2018 РОЦІ МАЄ ПРИЙТИ НЕ У ВИБРАНІ ШКОЛИ, А В КОЖНУ ШКОЛУ УКРАЇНИ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ РОЗТАШУВАННЯ

Перший клас Нової української школи у 2018 році має відбутися не лише у великих та міських школах, а у кожній школі України, тому в бюджеті на 2018 рік уже закладено близько 1 млрд грн на обладнання саме початкових шкіл та створення нового освітнього середовища. Про це повідомила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що основна мета шкільної реформи – висока якість освіти для кожної української дитини, тому Нова українська школа у 2018 році має прийти не у вибрані школи, а в кожну школу України, незалежно від її розташування.

«Наступного навчального року всі першокласники мають навчатися за новим стандартом. Це і пошуково-діяльнісне навчання, це й інші методики, які передбачають відповідне обладнання, перенавчання вчителів. Для нас важливо, щоб спільно з органами місцевого самоврядування з державного бюджету ми могли допомогти обладнати такі школи та створити в них відповідні умови», - розповіла Міністр.

Попри важливість якісного освітнього середовища для навчання дітей, все ж основним у реформі Лілія Гриневич вважає якісне підвищення кваліфікації вчителів.

«Серцем змін є вчитель. І найважливіше – це підвищення кваліфікації вчителів і їхня здатність переключитися з авторитарної педагогіки на педагогіку партнерства. Звичайно, вже сьогодні є педагоги, які так працюють і не чекають особливих вказівок згори. Але для нас важливо, аби кожна дитина відчула на собі правильне природо-відповідне навчання. Тому у нас більше 20 тис учителів пройдуть підвищення кваліфікації в першому півріччі 2018 року, щоб озброєними новими методиками заходити до дітей до першого класу», - повідомила Міністр.

«Зараз, у зв’язку з фінансовою децентралізацією та коштами, які даються з центрального бюджету на природничо-математичні кабінети, автобуси, розвиток інклюзивної освіти, є значно більше можливостей вдосконалювати матеріально-технічне забезпечення шкіл. Так, це важкі процеси, вони потребують активної позиції громад та місцевої влади, однак ми мусимо зробити так, аби усі наші діти навчалися в однаково якісних умовах, і зробити ми це можемо лише у співпраці», - підкреслила Лілія Гриневич.

УЧНІ ПІЛОТНИХ КЛАСІВ

ВЧИТИМУТЬСЯ ЗА МЕТОДИКОЮ LEGO, ЯКУ З 2018-ГО ПЛАНУЮТЬ ПОШИРИТИ НА ВСІ ШКОЛИ

100 пілотних шкіл забезпечать методикою LEGO, а до перенавчання вчителів, що братимуть 2018-го перший клас Нової української школи, долучаться тренери The LEGO Foundation. Про це домовилися під час зустрічі Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та генеральний директор The LEGO Foundation Джон Гудвін.

Так, у другому півріччі 100 шкіл, які зараз пілотують новий стандарт початкової освіти, отримають набори «Шість цеглинок». Ними мають забезпечити кожну дитину в експериментальних класах. За словами Джона Гудвіна, «Шість цеглинок» – це технологія навчання, яка допоможе учням тренувати пам'ять, розвивати моторику і творчо мислити. Через гру вони зможуть навчитися таким важливим, передбаченим НУШ умінням як, наприклад, вирішення проблемних завдань.

«Ми дуже зацікавлені в співпраці, тому що справді хочемо змінити нашу школу і підхід до навчання. Насамперед, це стосується початкової школи, з якої в наступному навчальному році почнеться реформа і діти підуть в перший клас Нової української школи. Нам потрібно забезпечити її новим обладнанням і новими методиками, зокрема, навчання через гру, яке впроваджує у своїх проектах LEGO», – відзначила Лілія Гриневич. Вона також наголосила, що водночас із забезпеченням методиками так само важливо навчити педагогів їх використовувати – як і коли з ними можна працювати, на що вони спрямовані. Джон Гудвін погодився долучити їхніх тренерів до такого навчання. Так, для вчителів пілотних шкіл проведуть відповідні тренінги до кінця цього року.

Для перенавчання 22 тис вчителів, які наступного року братимуть перший клас, буде 2 модулі. Перший – для дистанційного курсу, який МОН планує запустити на початку 2018-го. У ньому будуть презентовані методики навчання через гру для початкової школи. Другий модуль буде розрахований на тренерів, які готуватимуть вчителів під час очного етапу. У ньому усі методики розглядатимуться на практиці.

Для того, щоб зафіксувати усі домовленості, сторони домовилися внести відповідні зміни до Меморандуму про взаєморозуміння між МОН та фондом The LEGO Foundation. У його межах в Україні уже впроваджується проект «Сприяння освіті»: фонд забезпечує дошкільні навчальні заклади та початкові школи ігровими наборами LEGO, проводить навчання педагогів та надає методичний супровід. Географія проекту налічує 8 областей України, до нього долучені 200 закладів освіти.

Нагадуємо, що в Україні з 2009 року проводиться фестиваль Robotica, де демонструють свої знання та вміння у конструюванні, програмуванні роботів та проектній діяльності, навчаючись за STEM програмами

КАБМІН ЗАТВЕРДИВ

ПЛАН ЗАХОДІВ ДО 2020 РОКУ,

НЕОБХІДНИХ ДЛЯ РЕФОРМИ ШКОЛИ

Уряд затвердив план заходів, які необхідно здійснити до 2020 року для впровадження шкільної реформи. Відповідне розпорядження – «Про затвердження Плану заходів на 2017-2020 роки з реалізації Концепції державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та перспективи впровадження на період до 2029 року» – було прийняте 13 грудня 2017 року, на засіданні КМУ.

«Цей план чітко визначає заходи до 2020 року, необхідні для старту Нової української школи. Йдеться про запуск нових державних стандартів, друк сучасних підручників, запровадження концептуальних засад нової системи підготовки та професійного зростання вчителів, створення нової структури школи», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона додала, що «всі не врегульовані розбіжності цього плану стали врегульованими після прийняття нового Закону «Про освіту», який встановив нову термінологію, що вживалася під час підготовки цього документу».

Усі заплановані заходи необхідні, аби виконати вимоги реформи. Зокрема, йдеться про створення 3-річної старшої профільної школи, оновлення змісту освіти на компетентнісній основі, підвищення ефективності освітнього процесу, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів, незалежно від їхнього соціального статусу, території проживання чи національної належності, та перетворення української школи на важіль соціальної рівності. Передбачено розширення автономії закладів освіти у формуванні власних освітніх програм.

Окрім детального плану заходів до 2020 року, розпорядження також містить візію змін, які будуть необхідні у період з 2020 до 2029 року. Протягом місяця центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська державні адміністрації, які долучені до виконання плану, мають розробити свої документи, за якими вони працюватимуть для виконання розпорядження.

2018 РІК ПРОЙДЕ

ПІД ГАСЛОМ НУШ – МАЄМО НАВЧИТИ ВЧИТЕЛІВ, СТВОРИТИ НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР І ПРИВЕСТИ В ШКОЛИ СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ, – ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ

У бюджеті на 2018 рік закладено 1млрд гривень на створення нового освітнього простору – ці гроші мають бути використані на обладнання для всіх перших класів в Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час наради з керівниками обласних управлінь освіти 2 листопада 2017 року.

«2018 рік пройде під гаслом Нової української школи. Тому ми маємо виконати 3 завдання: підтримати та навчити вчителів, створити новий освітній простір і привести в школи сучасні технології. Щодо підготовки вчителів, взимку ми запускаємо дистанційний курс для них, зараз уже закінчуємо фінальні тренінги з підготовки тренерів, які проводитимуть очні сесії з педагогами. Дуже важливо, щоб процес навчання був злагоджено організований. Тренери, яких ми підготуємо, мають отримати майданчики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а також по області, аби вони могли їздити. Це буде краще – щоб не збирати всіх вчителів у центрі, а щоб тренер міг до них приїхати. Окрім цього, ви як очільники обласних управлінь освіти найкраще знаєте графік життя освітян регіону – ви маєте створити внутрішній календар очних тренінгів, аби це навчання було максимально зручним для всіх», – розповіла Лілія Гриневич.

Стосовно нового освітнього середовища, Міністр підкреслила, що місцеві органи мають відповідально поставитись до усіх закупівель. «Це вже підготовка до 1 вересня, роботи багато. Завдяки сприянню та розумінню з боку Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в проекті бюджету на 2018 рік закладено 1млрд гривень на закупівлю обладнання для перших класів по всій Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Ми не будемо здійснювати закупівлі централізовано, а передамо гроші на місця. Також ми дамо перелік необхідного обладнання. Ми вже зараз розпочинаємо роботу над цим переліком, просимо вас надати до нього пропозиції, адже усі ці матеріали є у вас в пілотних школах. Оцініть разом з вчителями, що дійсно допомагає в роботі, можливо, потрібно ще щось додати, і тоді ми зможемо оптимально отримати усе необхідне для школярів приладдя», – додала очільниця МОН.

Вона також поінформувала керівників управлінь освіти, що МОН наразі веде переговори з The LEGO Foundation, аби вони допомогли розширити спектр пізнавальних методик, які використовують вчителі для навчання дітей у молодшій школі.

«Розповім вам також про цікаву ідею Прем’єр-міністра. Ви знаєте, що ми в проекті бюджету на 2018 рік заклали 54 млн гривень на створення освітньої онлайн-платформи, де розміщуватимуться інтерактивні матеріали для вчителів та учнів. Звісно, перші матеріали завантажуватимуться для початкової школи. Один з найбільших викликів – навчити вчителів користуватися цими можливостями та дати вам якісну модель створення класів, обладнаних відповідною технікою. Зараз ми розглядаємо можливість обладнати на рівні кожної області модельні центри в школах. Фактично, це клас повністю обладнаний мультимедійними матеріалами – від інтерактивних дошок до планшетів для дітей. У них відпрацьовуватимуться ефективні методики навчання дітей з використанням інформаційних технологій, також на їхній базі оплачуватиметься ставка для вчителя, який навчатиме вчителів. Тобто освітяни області на базі цього центру зможуть побачити, як ефективно використовувати таке обладнання на практиці та навчитися цьому», – пояснила Лілія Гриневич.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших.

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт «Нова українська школа» у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):

· вільне володіння державною мовою;

· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

· математична компетентність;

· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

· інноваційність;

· екологічна компетентність;

· інформаційно-комунікаційна компетентність;

· навчання впродовж життя;

· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

· культурна компетентність;

· підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список. Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти – а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть рука об руку.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

«Нова українська школа»: план реформ

Кабінетом Міністрів затверджений план заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Документом передбачена реалізація заходів у 23 напрямах, які мають здійснюватись різними інституціями, що є відповідальними за реалізацію державної політики у сфері освіти.

Зокрема, план передбачає розроблення нових проектів державних стандартів загальної середньої освіти та нових типових освітніх програм, запровадження навчальних програм на основі нового державного стандарту початкової освіти.

Також планується розробити нові професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи, шкільного вчителя-предметника та керівника школи.

Планом передбачені заходи із зменшення бюрократичного навантаження на школу, створення системи моніторингу якості середньої освіти, удосконалення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти тощо.

ПЛАН
заходів на 2017—2029 роки із запровадження
Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти
«Нова українська школа»

1. Розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти державних стандартів загальної середньої освіти, зокрема:

· 1) Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);

· 2) Державного стандарту базової середньої освіти. (II квартал 2019 р.);

· 3) Державного стандарту профільної середньої освіти. (II квартал2020 р.).

2. Розробити типові освітні програми відповідно до нових державних стандартів, зокрема:

· 1) типові освітні програми початкової освіти. (II квартал 2018 р.);

· 2) типові освітні програми базової середньої освіти. (III квартал 2019 р.);

· 3) типові освітні програми профільної середньої освіти. (Грудень 2020 р).

3. Розробити, апробувати та запровадити навчальні програми на основі нового Державного стандарту початкової освіти:

· 1) навчальні матеріали до нових навчальних програм Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);

· 2) навчальні програми і матеріали в експериментальних школах: 1 клас — з 1вересня 2017 р. по 25 травня 2018 р.; 2 клас — з 1 вересня 2018 р. по 25 травня 2019 р.; 3 клас — з 1 вересня 2019 р. по 25 травня 2020 р.; 4 клас — з 1 вересня 2020 р. по 25 травня 2021 року. (Протягом 2017—2021 років);

· 3) освітні програми за новим Державним стандартом початкової освіти: 1 клас з 1 вересня 2018 р.; 2 клас з 1 вересня 2019 р.; 3 клас з 1 вересня 2020 р.; 4 клас з 1 вересня 2021 року. (Протягом 2018—2021 років).

4. Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали, а також забезпечити:

· 1) друк та апробування навчальних матеріалів у початкових класах експериментальних шкіл. (Протягом 2018—2022 років);

· 2) навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовку експертів з урахуванням питань доступності для дітей з порушеннями психофізичного розвитку. (Протягом 2018—2020 років);

· 3) підготовку та видання підручників (враховуючи етап апробації): для 1, 5, 10 класів у III кварталі 2018 р.; для 2, 6, 11 класів у III кварталі 2019 р.; для 3 та 7 класів у III кварталі 2020 року. (Протягом 2018—2020 років).

5. Удосконалити навички вчителів початкової школи шляхом:

· 1) підготовки тренерів, які допомагатимуть вчителям застосовувати в роботі принципи Нової української школи. (Протягом 2017—2021 років);

· 2) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, заступників директорів та директорів експериментальних шкіл, які апробують проект нового Державного стандарту початкової освіти та навчальні матеріали для початкової школи. (Протягом 2017—2021 років);

· 3) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи щодо впровадження нового Державного стандарту початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

6. Впровадити концептуальні засади нової системи підготовки та професійного розвитку педагогічних працівників шляхом:

· 1) розроблення та затвердження Концепції педагогічної освіти та професійного розвитку педагогічних працівників. (II квартал 2018 р.);

· 2) розроблення та затвердження стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей. (IV квартал 2018 р.);

· 3) розроблення та запровадження обов’язкового курсу для всіх педагогічних працівників щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в рамках інклюзивного навчання. (III квартал 2018 року).

7. Розробити:

· 1) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи. (I квартал 2018 р.);

· 2) професійні стандарти педагогічної діяльності керівника школи. (III квартал 2018 р.);

· 3) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя-предметника закладу загальної середньої освіти. (III квартал 2019 року).

8. Забезпечити професійний розвиток вчителя і керівника школи шляхом:

· 1) розроблення нової процедури атестації вчителя та керівника школи. (III квартал 2018 р.);

· 2) схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. (III квартал 2019 р.);

· 3) зміни фінансування системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечить свободу вибору місця і форм професійного розвитку. (III квартал 2020 року).

9. Сформувати мережу профільних шкіл за результатами:

· 1) інвентаризації наявних профільних шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти. (III квартал 2019 р.);

· 2) інвентаризації наявної мережі загальноосвітніх шкіл-інтернатів (крім закладів загальної середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) та їх реформування з метою створення на їх базі гімназій і ліцеїв. (Протягом 2019—2020 років).

10. Забезпечити:

· 1) створення перспективної мапи мережі академічних ліцеїв. (III квартал 2019 р.);

· 2) створення мережі профільних закладів загальної середньої освіти. (Протягом 2020—2023 років).

11. Сформувати мережу опорних шкіл та забезпечити:

· 1) розроблення мапи мережі опорних шкіл з урахуванням перспективних планів створення об’єднаних територіальних громад. (II квартал 2025 р.);

· 2) проведення навчальних семінарів для керівників шкіл та розроблення методичних матеріалів для роботи в умовах децентралізації. (Протягом 2018—2019 років);

· 3) розбудову мережі опорних шкіл (орієнтовно 100 шкіл щороку). (Протягом 2017—2020 років).

12. Забезпечити різноманітність форм здобуття освіти шляхом:

· 1) розроблення необхідних нормативно-правових актів з метою забезпечення реалізації Закону України “Про освіту” щодо різноманітності форм здобуття початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років);

· 2) підготовки методичних матеріалів та навчання вчителів щодо особливостей організації нових форм початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

13. Розвинути управлінський потенціал об’єднаних територіальних громад у сфері освіти шляхом:

· 1) підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення серії семінарів для керівників виконавчих органів у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (Протягом 2018 року);

· 2) формування бази даних найкращих практик з управління у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (IV квартал 2018 року).

14. Забезпечити ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи, шляхом:

· 1) розвитку інституційної спроможності закладів загальної середньої освіти розробляти і розвивати власні освітні програми відповідно до державного стандарту повної середньої освіти (академічна автономія). (Протягом 2018—2019 років);

· 2) надання можливості закладам загальної середньої освіти змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отримання фінансової автономії. (Протягом 2018—2019 років);

· 3) переходу до механізму призначення керівників школи за результатами відкритого конкурсу відповідно до вимог професійного стандарту педагогічної діяльності. (III квартал 2019 р.);

· 4) забезпечення функціонування механізму громадського нагляду за діяльністю закладу загальної середньої освіти (наглядова або піклувальна рада). (IV квартал 2018 року).

15. Зменшити бюрократичне навантаження на школу шляхом:

· 1) розроблення оновленої Типової інструкції з діловодства для загальної середньої освіти. (III квартал 2018 р.);

· 2) проведення експерименту з дебюрократизації освіти у Львівській, Харківській областях та м. Києві. (IV квартал 2018 р.);

· 3) спрощення системи документообігу, оптимізації звітності, запровадження електронних форм документів. (IV квартал 2018 р.);

· 4) створення системи освітньої статистики і аналітики. (IV квартал 2018 року).

16. Створити систему моніторингу якості середньої освіти, зокрема:

· 1) розробити та апробувати інструментарій моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);

· 2) провести перший цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);

· 3) розпочати проведення моніторингових досліджень якості базової середньої освіти. (Протягом 2020 року);

· 4) провести другий цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року);

· 5) забезпечити проведення моніторингових досліджень якості профільної середньої освіти. (Протягом 2022 року);

· 6) провести третій цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року).

17. Долучитися до міжнародних моніторингових досліджень якості освіти та забезпечити:

· 1) участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018. (II квартал 2018 р.);

· 2) підготовку національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. (IV квартал 2019 року).

18. Удосконалити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти шляхом:

· 1) розроблення засобів професійної орієнтації базової та профільної школи. (III квартал 2018 р.);

· 2) розроблення процедур та інструментів для оцінювання і підтвердження результатів навчання учнів закладів загальної середньої освіти поза школою. (Протягом 2020 року);

· 3) створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти. (Протягом 2023 року);

· 4) створення системи незалежного оцінювання випускників профільної середньої освіти. (Протягом 2026 року).

19. Підвищити соціальний статус вчителя, а саме:

· 1) сформувати політику та розробити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (IV квартал 2018 р.);

· 2) реалізувати політику та впровадити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (Протягом 2019—2020 років).

20. Забезпечити принцип свободи вибору в освіті, зокрема:

· 1) забезпечити доступ дітей з особливими освітніми потребами до освітніх послуг у закладах загальної середньої освіти всіх форм власності через механізм надання субвенцій з державного бюджету. (Постійно);

· 2) розробити та затвердити наказом МОН Концепцію розвитку приватної освіти в Україні. (IV квартал 2018 року).

21. Забезпечити прозорий розподіл публічних коштів шляхом:

· 1) удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції для рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах. (Протягом 2018 року);

· 2) переходу до механізму обов’язкового оприлюднення закладами загальної середньої освіти даних про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел. (Грудень 2017 року).

22. Розробити національну електронну платформу “Нова українська школа”, зокрема:

· 1) розробити і забезпечити запуск експериментальної версії національної електронної платформи “Нова українська школа”. (III квартал 2018 р.);

· 2) розробити і розмістити на національній електронній платформі інноваційні навчальні матеріали для апробації: для початкової школи протягом 2018—2022 років; для базової школи протягом 2022—2027 років. (Протягом 2018—2027 років);

· 3) розробити та запровадити дистанційні курси для підвищення кваліфікації вчителів для початкової школи протягом II кварталу 2018 р.; для базової школи протягом III кварталу 2020 року. (Протягом 2018—2027 років);

· 4) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. (Протягом 2018 року);

· 5) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для 9, 10, 11 класів з української мови і літератури, історії та географії України, правознавства (у тому числі для учнів з особливими освітніми потребами та тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях). (III квартал 2018 р.);

· 6) забезпечити перехід до повноцінного функціонування національної електронної платформи. (IV квартал 2018 р.);

· 7) розробити інноваційні навчальні матеріали для профільної школи та забезпечити наповнення ними національної електронної платформи. (Протягом 2019—2022 років);

· 8) розробити та забезпечити реалізацію дистанційних курсів для підвищення кваліфікації вчителів старшої профільної школи. (Протягом 2022 року).

23. Створити нове освітнє середовище шляхом:

· 1) розроблення методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища у шкільних приміщеннях. (II квартал 2018 р.);

· 2) розроблення стандартів щодо створення освітнього середовища для дітей з особливими потребами, подолання архітектурних бар’єрів. (Протягом 2018 року);

· 3) облаштування шкіл меблями, обладнанням і дидактичними матеріалами, необхідними для впровадження компетентнісного навчання. (Протягом 2018—2020 років)

Про обговорення

проектів Типових освітніх програм для початкової школи

З метою запровадження компетентнісного підходу до нового змісту початкової освіти з 01 по 15 грудня 2017 року МОН України представило до громадського обговорення два варіанти проектів Типових освітніх програм для початкової школи. Проекти різні за структурою. Перший містить програми з окремих предметів, а другий – з освітніх галузей, розподілених на змістовні лінії.

Вперше обговорення навчальних програм є публічним та прозорим процесом. Мета – зробити навчальні програми зрозумілішими і більш наближеними до вікових особливостей дітей і сучасного життя, розвантажити програми від обтяжливої інформації та застарілих підходів, і залучити до роботи над оновленням змісту освіти небайдужих освітян.

Розвантаження навчального процесу початкової школи – це один з оперативних кроків, які здійснює Міністерство освіти паралельно створенню Концепції нової української школи, яка стане фундаментом реформи всієї середньої освіти.

Сформовані робочі групи по кожній програмі та визначені модератори координуватимуть роботу, узагальнюватимуть подані пропозиції, організовуватимуть подальшу роботу.

Розвантаження програм – це лише перша частина проекту. На основі оновлених програм для початкової школи будуть створені відеоуроки, майстер-класи, навчальні матеріали від вчителів-практиків, які допоможуть зробити навчання найменших учнів цікавим та таким, що мотивує і заохочує.

Наприкінці липня оновлені програми мають бути розглянуті і затверджені Колегією Міносвіти.

За дорученням Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, до 1 вересня будуть внесені суттєві зміни в критерії оцінювання та орієнтовні вимого до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів і будуть надані відповідні методичні рекомендації.

Учителі початкових класів Снігурівщини долучилися до обговорення типових освітніх програм для початкової школи. Узагальнені результати обговорення надіслано до МОІППО.

Нова українська школа

Блог методиста Лапченкової Любові Михайлівни

Страницы

Нова українська школа